20червня2019

ГОЛОВНА ІНТЕРВ'Ю Володимир Кухта: Громаді потрібні ініціативні і віддані своїй справі люди (ФОТО)

ІНТЕРВ'Ю

Володимир Кухта: Громаді потрібні ініціативні і віддані своїй справі люди (ФОТО)

Зійшов сніг, і всі ми – навіть ті, хто користується тільки громадським транспортом, – звернули увагу  на стан окремих доріг.

DSC 2524

Пересуватися по них не зовсім комфортно, можна навіть подумати, що вони нічийні, тому й не ремонтуються вчасно. Але ж це не так.

– Дороги в нас діляться на державні, регіональні і місцеві, останні – на обласні та районні, і в кожної з них є свій господар, який і зобов'язаний слідкувати за тим, щоб дорога не перетворювалася на напрямок чи смугу перешкод, – каже генеральний директор ПАТ «Кіровоградське рудоуправління» Володимир Кухта, з яким планував поговорити про перший рік роботи Катеринівської об'єднаної територіальної громади (Кропивницький район), ініціатором створення якої він був.

Та питання про дороги вийшло, так би мовити, на передній план. З нього й розпочалася наша розмова.

Як голові бюджетної комісії районної ради, члену виконкому Катеринівської сільської ради Володимиру Валентиновичу, звичайно ж, відомо більше, ніж іншим, чому так сталося, чому дорожники не поспішають виправляти катастрофічну ситуацію.

– Дороги в нас діляться на державні, регіональні і місцеві, останні – на обласні та районні, і в кожної з них є свій господар, який і зобов'язаний слідкувати за тим, щоб дорога не перетворювалася на напрямок чи смугу перешкод, – каже генеральний директор ПАТ «Кіровоградське рудоуправління» Володимир Кухта, з яким планував поговорити про перший рік роботи Катеринівської об'єднаної територіальної громади (Кропивницький район), ініціатором створення якої він був. Та питання про дороги вийшло, так би мовити, на передній план. З нього й розпочалася наша розмова.

– Може, на те й розраховано, що ви від безвиході змушені будете дбати про цю дорогу – шукати кошти, асфальт тощо?

– Рраховуючи, що, мабуть, і нинішнього року у дорожників не дійдуть руки до цієї дороги, з бюджету громади можна було б виділити якісь кошти. Але, по-перше, це не будуть великі кошти, всього кілька сотень тисяч гривень, а по-друге, щоб їх використати, потрібно пройти складну процедуру погоджень, та й то це ще не гарантуватиме, що всі кошти будуть витрачені на дорогу, яка нас цікавить.Тому ми обмежимося тим, що робили і в попередні роки, – за рахунок рудоуправління ремонтуватимемо ту ділянку дороги, якою їздять наші КрАЗи.

– Володимире Валентиновичу, торік було відремонтовано частину доріг ОТГ. Які плани на нинішній рік?

– Торік нам, дійсно, вдалося дещо зробити. Зокрема, було заасфальтовано значну частину дороги на Лісне. Кошти на це виділила держава. Розраховуємо на її допомогу і в нинішньому році, щоб закінчити розпочату роботу. Ще мільйон чотириста тисяч гривень на дороги передбачено в бюджеті громади. Їх витратимо на заміну бордюрів в центральній частині Катеринівки та асфальтування кількох вулиць в Обознівці.

Розібравшись із дорогами, прошу Володимира Валентиновича поділитися думками з приводу першого року діяльності об'єднаної територіальної громади – що в ній позитивне, що негативне, і чую:

– А ви диктофон вимкнули? 

Розумію, що він жартує, але щось же спонукало його так сказати? Чи не розчарувався, бува, в тому, що агітував за ОТГ, приділяв їй так багато уваги й тому подібне?

DSC 2499

– Зовсім, ні, – відповідає, – територіальне об'єднання громад – це дуже правильний крок, бо треба якомога більше повноважень передавати на місця, де живуть люди. В той же час, мені хочеться застерегти тих, хто береться за цю справу: це велике навантаження і велика відповідальність. Якщо щось не вдасться зробити, виконати чиєсь прохання-побажання, тобі обов'язково нагадають: «А ти ж обіцяв!»

Якою має бути об'єднана територіальна громада? В першу чергу самодостатньою, компактною. Коли ми починали, я думав: об'єднаємо два, ну три села, об'єднали три сільські ради, вісім населених пунктів. І це, схоже, не кінець, бо в державі правильно міркують: а хто ж решту територій годуватиме? Тепер, якщо нічого не зміниться, через рік до нас ще приєднаються Грузьке, Івано-Благодатне, Овсяниківка,  Могутнє, і я  собі уявляю: якщо ми ледве встигали косити бур'яни в нинішніх селах, то чи впораємося, коли територія стане вдвічі більшою? Хоча справа не тільки в тому, щоб вчасно знищувати бур'яни, підтримувати елементарний санітарний порядок в селах.

На його переконання, значно важливіше – щоб мінялася психологія жителів громади і в першу чергу тих, хто користується її ресурсами, розвиває на її території свої виробництва. Пояснює:

– Коли починалася децентралізація, кожна територія хотіла бути головною. В принципі, нічого поганого в цьому немає, але якщо тут десятиліттями стоїть облуплений клуб, розбиті дороги, нічого не зроблено для поліпшення умов проживання людей, а місцевий бізнес дбає тільки про своє збагачення, я цього не розумію. Не розумію, коли орендар ставка, яким мають право користуватися всі жителі громади, "зариблює" його гіллям, щоб ніхто не міг закинути вудочку. Це вже щось на зразок "розрухи в головах", про яку казав відомий літературний персонаж професор Преображенський.

– Взагалі на чолі кожної території повинна бути ініціативна, віддана справі служіння громаді людина, – продовжує Володимир Валентинович. – Наголошую: ініціативна і віддана справі служіння громаді. Інакше не може бути. Інакше цей керівник чекатиме вказівок із сільської ради, нічого не робитиме, а справа стоятиме. Ось днями селами нашої громади почав курсувати спеціально придбаний сміттєвоз. Трудність, з якою стикнулися комунальники, – непоінформованість жителів. Їм не спромоглися повідомити, коли приїде машина, де вона забиратиме сміття. Ніби ж нічого складного, а створюємо проблему.

І все ж, Володимире Валентиновичу, – звертаюся до мого співрозмовника, – що за підсумками року діяльності нашої ОТГ, на вашу думку, можна вважати позитивним, а що таким, над чим ще треба працювати?

– Усі помітили, що поліпшився санітарний стан наших сіл. Для цього зроблено було багато, і це – позитивне. Ще я вважаю позитивним зроблене для наведення порядку в землекористуванні. Чому частина фермерів і досі проти створення ОТГ? Та тому, що їм вигідно, щоб нічого не змінювалося, щоб ніхто не цікавився, чи законно вони користуються землею. А для громади це дуже важливе питання. Наприклад, за підсумками минулого року Катеринівська ОТГ, тільки завдяки тому, що почала впорядковувати питання землекористування, додатково отримала чотири з половиною мільйони гривень, які на першій цьогорічній сесії було розподілено на потреби громади. Йдеться не про сотні тисяч, а про мільйони, про такі кошти ніколи раніше не йшлося.

IMG 5251

Ще одним плюсом нашої ОТГ вважаю заснування на базі трьох шкіл ліцею "Нова школа". Тепер у дітей найвіддаленіших сіл з‘явилася можливість користуватися найновішими досягненнями освітнього процесу. Хіба, скажімо, вони могли мріяти, що відвідуватимуть гурток англійської мови, в розпорядженні якого є все необхідне? А ми за рахунок підприємства їх возимо в Катеринівський корпус, викладачам платимо зарплату. До речі, мені дуже хочеться, щоб на переговорах з іноземцями ми користувалися послугами не чужих, а своїх перекладачів. Додам, що ліцей  – це можливість підтягнути до високого рівня навчальний процес у всіх селах, адже тепер чимало робиться для кращого технічного оснащення корпусів, більше коштів виділяється на ремонт приміщень тощо.

IMG 5261

– Володимире Валентиновичу, пригадую, ви докладали багато зусиль, щоб жителі обєднаної громади могли отримувати якісну і вчасну первинну медичну допомогу, – силами підприємства відремонтували лікарську амбулаторію в Катеринівці, допомагали ремонтувати амбулаторію у Володимирівці, підтримували ідею будівництва нової амбулаторії. 

– Охорона здоров‘я – це та галузь, якою, не зважаючи на значні затрати і коштів, і часу, ми не можемо похвалитися. І справа не в децентралізації, не в сільській раді, а в тому, що на районному рівні працюють по-старому. Первинною медициною в районі опікується спеціально створений центр – з керівником, зі штатом. Але те, як він опікується, не задовольняє, гадаю, не  тільки мене. Візьмемо питання забезпечення лікарями. На тридцять лікарських дільниць Кропивницького району є всього одинадцять лікарів. А хто ж обслуговуватиме решту, дев‘ятнадцять, дільниць? Кажуть, будуть просити наявних лікарів обслуговувати додаткову територію. Чи захочуть вони? Сумніваюся, адже їхня заробітна плата від збільшення кількості пацієнтів не збільшуватиметься – такий закон прийнято. Ось що виходить. Тому я не в захваті від того, що тут маємо. 

– І останнє запитання, Володимире Валентиновичу: що в планах, чим порадуєте жителів Катеринівської ОТГ?

– Зробити хочеться ще багато, всього й не перерахуєш. Ось днями комунальне підприємство сільської ради отримало ліцензію на пасажирські перевезення. Раніше йому ми передали свій автобус. Тепер плануємо організувати ще один автобусний маршрут. Як показали результати наших досліджень, потреба в цьому є – людям зручніше буде добиратися від села до села, до селища Нового. Тобто працює, рук не опускаємо.

– Тоді успіхів!

– Дякую.

Валерій М‘ЯТОВИЧ