КУЛЬТУРА

У колекції Юрія Тютюшкіна з Кропивницького є унікальна листівка, присвячена Вербній неділі (ФОТО)

До яких тільки свят не знайдеться поштових листівок різних років і епох у відомого філокартистка з Кропивницького Юрія Тютюшкіна.

І кожна тема – це десятки так званих «відкритих» листів, підписаних адресатові і незаповнених зі зворотного боку.

Тож, поцікавився, а чи є у його колекції щось до Вербної неділі? Неділі, яку за спостереженнями автора книги «Звичаї нашого народу» етнографа Олекси Воропая в Україні здавна називають ще «шутковою» або «квітною», а тиждень перед цією неділею – «вербним».

"Так, у мене є така поштова листівка. На жаль, всього лише одна. Вже не пам’ятаю, як вона потрапила до моєї колекції. Але поштівка доволі рідкісна. Хоча б тому, що їй близько сотні років. На ній зображено бабусю, котра з радісним виразом обличчя торкається вербовою гілочкою з «котиками» улюбленої онуки, котра ще не підвелася з ліжка, але розуміючи обряд, теж посміхається.. Знає, що до близьких людей потрібно торкатися вербою, бажаючи здоров'я і щастя. Можливо привітання зі святом стосувалося конкретної родини. Тому що під описанною сценкою зроблено напис друкованими літерами за тодішньою орфографією: «Ткаченко: не я бью, верба бьетъ». Втім, хоча листівка у мене й єдина, зате є чимало інших із зображенням вербових «котиків». Навіть з німецьким написом", – розповів пан Юрій.

Тож, як бачимо, що чи не найголовніша традиція цього свята пов’язана саме з вербовими гілочками. Люди обов’язково намагалися їх освятити в церкві. Саме ці гілочки і символізують перемогу життя над смертю, тому бажаючих освятити їх зазвичай дуже багато.

«Коли кінчається відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти - одне поперед одного - стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути по кілька «котиків» - «щоб горло не боліло». Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, що проспав заутреню, то били такого свяченою вербою, примовляючи:

«Не я б’ю — верба б’є
За тиждень Великдень,
Недалечко червоне яєчко!», - писав Олекса Воропай у «Звичаях нашого народу». 

 Федір Шепель,

фото Анастасії Лавриненко