26травня2020

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА КУЛЬТУРА Кропивничани згадують про Марію Садовську-Барілотті (ФОТО)

КУЛЬТУРА

Кропивничани згадують про Марію Садовську-Барілотті (ФОТО)

10 92ё Сьогодні, 17 квітня, виповнюється 165 років від дня народження відомої української співачки-сопрано і драматичної акторки, рідної сестри Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського та Панаса Саксаганського Марії Садовської-Барілотті (1855-1891).

8Разом із братами, вона мала безпосереднє відношення до виникнення й становлення вітчизняного професійного театру.

5"Марія Тобілевич (на сцені – Садовська, за першим чоловіком – Барілотті, за другим – Петрова-Мова) народилася у селі Кам’яно-Костуватому, що тепер належить до Миколаївської області. Була четвертою з шістьох дітей славнозвісної сім’ї Тобілевичів. Переїхавши до Єлисаветграду, родина оселилася на вулиці Знаменській, 13 (нині Тобілевича, 16). До речі, в будинку, де зараз знаходиться  наш літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого.  Освіту здобувалала в Єлисаветградській жіночій школі Титаренка та жіночій гімназії Хрущової. Марія була незмінною учасницею музичних і театральних вечорів, що відбувалися в родинному будинку. Працюючи безкоштовно в народній школі для бідних, стала душею учнівського драматичного гуртка, брала участь у виготовленні декорацій і костюмів. У лютому 1875 році, на роковини смерті Тараса Шевченка, в Єлисаветграді було поставлено його п’єсу «Назар Стодоля». Тоді ж вперше на сцені Єлисаветградського громадського зібрання прозвучали легендарні «Вечорниці» Петра Ніщинського і славнозвісна пісня «Закувала та сива зозуля». Приїжджаючи до Єлисавету, композитор неодмінно бував на Знаменській, акомпонуючи на фортепіано Марії. На відомому груповому фото перших виконавців «Вечорниць» можна впізнати Марію Тобілевич. Поряд з нею - Йосип Шевченко, небіж Великого Кобзаря, випускник Єлисаветградського юнкерського кавалерійського училища. Він часто бував у будинку Тобілевичів, долучався до аматорських вистав. Кажуть, що молодих людей пов’язували ніжні почуття. Існує цікава легенда про те, чому не склалося… І таких творчих і сімейних таємниць у знаменитого роду існує чимало. Подальше театральне життя звело Марію з молодим італійцем, музикантом і співаком Миколою Барілотті, який допомагав їй здобувати музичну освіту. Знайомство закінчилося шлюбом, на жаль, не зовсім щасливим. В мемуарній літературі можна знайти інформацію про ці маловідомі факти життя і творчості співачки та актриси; про долі її дітей, яких у шлюбі з Барілотті народилося п’ятеро. Вижили лише дві дівчинки  - Олена і її старша сестра Женя. Після розриву сімейних стосунків, разом з Женею вона знову опинилася в будинку на Знаменській. Повернення на сцену відбулося в 1883 році, вже у складі трупи Марка Кропивницького. Там спочатку  виступає під прізвищем Барілотті. Пізніше, працюючи в трупах Михайла Старицького, Миколи Садовського та Панаса Саксаганського, обирає псевдонім Садовська (дівоче прізвище її матері) і з ним входить в історію українського театру. Софія Тобілевич згадувала, що «від своєї матері вона дістала у спадщину дуже красиву зовнішність. Трохи вище середнього росту, гнучка, статурна, вона справляла враження ще зовсім юної дівчини. Те, що вона в минулому закінчила гімназію, виділяло її серед інших актрис. Освіта позначилася і в її праці над ролями, і в поводженні з людьми. Драматичний талант у Маші був винятковий, а до того ж він ще пов’язувався у неї з надзвичайної краси мелодійним голосом. Здавалося, тому голосу не було ні кінця, ні краю. Тому легко зрозуміти, чому Марія Карпівна мала великий успіх у публіки». Наприклад, в ході тріумфальних петербурзьких гастролей трупи (1886) роль Наталки Полтавки у двадцяти двох постановках Марія Заньковецька зіграла лише раз, в решті - Марія Садовська. Талант її розквітав. Найбільш вражаючими виявилися ролі Наталки («Наталка Полтавка»), Харитини («Наймичка»), Катрі («Не так сталося, як жадалося»), Мар’яни («Розумний і дурень»), Оксани («Доки сонце зійде, роса очі виїсть»), Пракседи («Гуцули»). На превеликий жаль життя несподівано перервалося в тридцять шість років. Під час гастролів в Одесі. Поховали Марію Садовську-Барілотті на Биковому цвинтарі в Єлисаветграді, поруч із матір’ю. Згодом перепоховали на Корлюгівському кладовищі поблизу Хутора Надія. Стіни єлисаветградської оселі Тобілевичів пам’ятають як щасливі, так і сумні моменти  життя «українського соловейка». У фондах музею зберігається оригінальне фото молодої Марії Тобілевич, зроблене на  початку 1880-х  років у Харкові. Ескіз картини художника Олександра Логвинюка «Брати Тобілевичі» (1989) відтворює образи Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, які захоплено слухають спів сестри Марії", – розповіла співробітниця літературно-меморіальному музею Івана Карпенка-Карого Наталія Мельниченко.

3 231424Карантин, звісно, завадив повноцінно провести намічені раніше заходи, присвячені «українському соловейку».

Зокрема, і в літературно-меморіальному музеї імені Івана Карпенка-Карого, що в Кропивницькому. Але через можливості друкованих та електронних засобів масової інформації, сподіваємося, вдасться донести до широкого загалу бодай дещицю історії життєвого та творчого шляху однієї з найперших і найкращих виконавиць вокальних партій у тогочасних оперетах і операх нового українського театру позаминулого століття.

7 9134

Федір Шепель,

фото літературно-меморіального музею Івана Карпенка-Карого