06грудня2024

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА КУЛЬТУРА У кропивницькому музеї діє виставка, присвячена незабутній Світлані Барабаш (ФОТО)

КУЛЬТУРА

У кропивницькому музеї діє виставка, присвячена незабутній Світлані Барабаш (ФОТО)

2 32895

До 80-ої річниці від дня народження Світлани Барабаш міський літературно-меморіальний музей І.К. Карпенка-Карого підготував  віртуальну виставку «Я гілка від древа мойого народу».

Заслужена працівниця освіти, членкореспондентка міжнародної кадрової академії, педагогиня, фольклористка, докторка філологічних наук, професорка, літературознавиця, пані критик, поетеса, членкиня Кіровоградської обласної організації Національної спілки письменників  України, громадська діячка, лауреатка літературних та громадських премій та відзнак. Усе це про одну людину – Світлану Григорівну Барабаш, яка залишила помітний слід в історії молодої Української держави, науці та літературі.

1 9385Вона народилася 1941 року в Олександрівці Кіровоградської області. У 1958 р. із золотою медаллю закінчила Олександрівську СШ № 1.  Працювала кореспонденткою Олександрівської районної газети «Вперед», заочно навчалася на факультеті журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Згодом закінчила філологічний факультет цього ж університету.

По закінченні навчання С. Барабаш викладала у вечірній школі робітничої молоді на Донбасі. З 1972 по 1982 роки обіймала посади викладачки, старшого викладачка, доцентки кафедри української літератури Донецького державного університету. У 1979 р. захистила кандидатську дисертацію, присвячену творчості Андрія Малишка.

Чисельні матеріали з фондів літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого ілюструють життєві віхи Світлани Григорівни, пов’язані з Кіровоградщиною, до якої вона переїхала на викладацьку роботу в 1982 році. Працювала в місцевих вищих навчальних закладах – педагогічному інституті ім. О. Пушкіна (нині Центральноукраїнський педагогічний університет ім. Володимира Винниченка) та інституті сільськогосподарського машинобудування (нині Центральноукраїнський національний технічний університет).

Значну частину віртуальної виставки становлять матеріали, які висвітлюють наукову, просвітницьку та громадську діяльність нашої землячки. Створена в ЦНТУ за її ініціативи кафедра українознавства набула популярності серед науковців, студентів, громадськості міста як соціокультурний центр.

Знайшли своє місце на виставці і наукові праці Світлани Григорівни із музейного зібрання. Вона – авторка понад 200 праць з історії української літератури, сучасного літературознавства, культурології та фольклористики. Серед них: «Чарівне джерело поезії» (1985), «Серце вільне і пісенне» (1989), «Душа прозріє всесвітом очей…» (2004), «Поетичний світ Ліни Костенко» (2003), «Ліна Костенко: філософія поетичного живопису» (2003), «Лірика кохання Ліни Костенко: спроба осягнення» (2003), «Поетична історіософія  Ліни Костенко: безсмертя духу»  (2003).

3 968Поезію, до якої С. Барабаш прийшла вже у зрілому віці, вона називала справжнім дивом. Вона – авторка збірки одухотвореної, ніжної поезії «Золоті причали» (1998), упорядниця книги українських народних пісень «Пісні з маминого голосу» (2003) та «Ясний серпанок маминої пісні» (у співавторстві з Б. Кузиком, 2004). Після її смерті побачила світ збірка поезій  «Засвічу тиху свічку надії» (2017).

Добра енергія слова Світлани Барабаш надихала на мелодію. Результатом співпраці з  композитором Олександром Решетовим стали пісні на її слова, з аудіозаписами яких можна ознайомитися на виставці. 

Не залишилися поза увагою матеріали, що висвітлюють громадську діяльність Світлани Григорівни: її роль у створенні в Кіровоградській області крайового осередку Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги, роботу у  раді Конгресу української інтелігенції, чисельні культурологічні передачі на радіо та телебаченні, присвячені талановитим землякам.

27 квітня 2007 року  Світлана Барабаш пішла з життя, залишивши по собі палке Слово і добрі справи, які житимуть у пам’яті й серцях вдячних нащадків.

З віртуальною виставкою можна ознайомитися на сайті музею за посиланням http://www.karpenkokarymuseum.kr.ua/kar214_u.html

Тетяна Ревва,

науковиця літературно-меморіального музею

І. К. Карпенка-Карого