КУЛЬТУРА

Що змінилося у гендерній політиці медіа Кіровоградщини 

Триває моніторинг медіа на Кіровоградщині.

У 2023 році його проводить координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич.

У поле зору першого етапу моніторингу, що проходив  з 13 по 19 лютого нинішнього року, увійшли по п’ять друкованих ЗМІ та сайтів. Цього разу увагу приділили обласним виданням. До першої групи потрапили друковані видання: «21-й канал», «Кіровоградська правда», «Народне слово», «Наша газета», «Україна-центр» (усі виходять у м. Кропивницький). Другу групу склали такі кропивницькі новинні Інтернет-ресурси: «Гречка», «З перших уст», «Кіровоград 24», «Точка доступу», «Центральноукраїнське бюро новин» («ЦБН»).

«Минулого року я прогнозувала, що впровадження закону про мову позитивно вплине на використання фемінітивів виданнями. Бо редактори та редакторки тепер не прикриватимуться російською мовою з її грубими і нерозповсюдженими фемінітивами. Рада, що прогноз справдився», – каже Вікторія Талашкевич.

За словами експертки, якщо районні ЗМІ в своїй більшості і до цього виконували норми закону, розміщуючи публікації виключно українською, то місцеві могли собі дозволити публікації російською і максимум двомовну версію. Та через війну російська мова на шпальтах газет та сторінках стала дурним тоном.

«І що цікаво, при спілкуванні з головними редакторами та редакторками я ні від кого не чула скарг на скорочення аудиторії через нерозуміння україномовних матеріалів. Навіть статистика відвідувань сайтів доводить це», – ділиться інсайдом Вікторія Талашкевич.

Експертка зауважує, що більша частина публікацій тим чи іншим чином пов’язана з війною. Публікуються інтерв’ю з військовими, розповіді волонтерів, котрі їм допомагають, репортажі про мистецькі волонтерські акції, висвітлюється робота місцевої влади щодо вирішення як питань безпеки громадян, так і нагальних питань життєдіяльності області. Це пов’язано з тим, що коронавірус був десь далеко, за міцними стінами лікарень та квартир важкохворих. Війну ж важко не помічати, особливо в прохолодній і темній квартирі через чергове відключення світла внаслідок ракетних обстрілів. Про це не дає забути і регулярна сирена повітряної тривоги.

Майже не було стереотипних і сексистських матеріалів. Ніхто не наводив приклади «чоловічих» та «жіночих» професій, не засуджував за якусь поведінку.

«Приємно бачити, що всі видання показали велику кількість вживаних фемінітивів. Це говорить про те, що автори, авторки, редактори та редакторки приділяють увагу коригуванню першоджерел», – зауважила Вікторія Талашкевич.

І додала, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен, але не тільки (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана, зв’язковий – зв’язкова, станичний – станична, черговий – чергова). А от суфіксальний спосіб творення дозволяє утворювати слова жіночого роду за допомогою суфіксів -к-, -иц-, -ес-, -ин-. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» – фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».

Загальний Індекс гендерної чутливості (включає співвідношення кількості експерток / героїнь і експертів / героїв та використання фемінітивів) обласних медіа Кіровоградщини у лютому становить 50%. Разом із медіа Чернівецької, Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Житомирської, Закарпатської областей вони посідають друге місце в загальноукраїнському рейтингу.