СУСПІЛЬСТВО

Археологи продовжили вивчення славнозвісної пам’ятки історії на Кіровоградщині (ФОТО)

Два тижні тому між селами Копані та Топило (Трепівська сільська рада Знамʼянського району) розпочала роботу Центральноскіфська експедиція Інституту археології НАН України.

Об’єктом дослідження є славнозвісна пам’ятка – курган Лита Могила (Мельгуновський курган),керівник – кандидат історичних наук Болтрик Ю.В.  Як відомо, саме ця пам’ятка фактично відображає час появи скіфів у степах сучасної України. Вона дала початок науковому вивченню старожитностей в Східній Європі та вітчизняній археологічній науці. На гербі та прапорі Центральноукраїнського регіону – Кіровоградщини – також зображено знахідку з кургану – золотого степового орла із так званого Мельгуновського скарбу. Серед інших знахідок скарбу – золоті діадема, піхви та руків’я меча, бляха із зображенням степового орла та інші предмети. Про це інформує Центральноукраїнський пам'яткоохоронний ресурс.

Більшість знахідок зі скарбу Литої Могили зберігається в Державному Ермітажі (Санкт-Петербург), однак деякі золоті речі можна побачити завдяки сучасній опції віртуального перегляду колекції.

Курган досліджувався тричі: в 1763 (Мельгунов О.П.), 1892 (Ястребов В.М.) та 1990 (Бокій Н.М.) роках. Після досліджень кіровоградського археолога Нінель Михайлівни Бокій в 1990 році вважалося, що пам’ятка практично досліджена і усі питання варто вирішувати лише в теоретичному полі.

Враховуючи виняткову значимість памʼятки, понад 10 років на Кіровоградщині виношували ідею її увічнення шляхом створення меморіального комплексу «Лита Могила». В Україні не так багато подібних пам’яток, тому не дивно, що ідея не тільки увічнити пам’ять про рідкісний давній курган, але й створити привабливий туристичний об’єкт вижила й наразі реалізовується завдяки зусиллям цілого ряду небайдужих людей – Кривенка В., Довченка П., Козир І.А., Кальченка В., Тупчієнка М., Шляхового К. та багатьох інших.

Будівництво комплексу на місці, де колись знаходилася Лита Могила, довелося перенести на другу половину 2019 року у зв’язку з ризиком забудови недокопаної в 1990 році частини навколокурганного рову.

Недокопана частина рову була виявлена в жовтні 2018 році в результаті проведення високоточних геомагнітних досліджень території місця, де розташовувся курган Лита Могила та його периферії, проведеного спільною командою науково-дослідної лабораторії «Теоретичної та прикладної геофізики» ННІ «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка (керівник Бондар К.М.), фахівців приватного науково-дослідного підприємства «Археолог» (Собчук В.В., Семічова В.О.) та приватного підприємства «І-Експерт-Сервіс» (Бойко О.А., Бойко С.А.).

За результатами проведення геофізичних досліджень в 2018 році вдалося зафіксувати ряд геомагнітних аномалій, що у зв’язку з близькістю до кургану, можуть мати археологічний контекст.
Але при проведенні в липні цього року першої, попередньої фази пошукових досліджень Центральноскіфської експедиції, що наразі тривають, лише три аномалії в зоні периферії Литої Могили підтвердили наявність слідів антропогенної діяльності, проте всі вони належать до ХХ сторіччя та датуються відповідними знахідками, серед яких монета 1906 року та шматки снарядів та мін, що розірвалися. Так чи інакше ці та інші знахідки вимальовують події, що відбувалися біля кургану (серед них і п’ять свійських тварин, які загинули від вибуху чи вибухів під час Другої Світової війни).

На думку керівника археологічної експедиції Юрія Болтрика, «роботи в межах кільцевого рову, що знаходився під насипом розпланованого кургану, продемонстрували надзвичайну важливість та актуальність ініційованих Департаментом культури, туризму та культурної спадщини нових досліджень підкурганної поверхні, оскільки вже зараз є підстави стверджувати, що залишки перепаленого ґрунту та великі брили шлаків пов’язані не з ливарною майстернею, як традиційно вважалось, а є свідченням існування під курганом складної і великої дерев’яної поховальної конструкції, що була спалена під час ритуальних дій».

Роботи науковців з Києва, Черкас, Кропивницького, Кривого Рогу, об’єднаних в складі археологічної експедиції, фінансуються департаментом культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградської облдержадміністрації.

У роботах експедиції, в рамках археологічної практики, беруть участь студенти Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та магістерської програми «Історія. Археологія та давня історія України» Національного університету «Києво-Могилянська академія».