ЗДОРОВ'Я

Звідки на Кіровоградщині нітрати?

Серед перевірених у Кіровоградській області, протягом 2019 року, громадських та індивідуальних колодязів, 59.4% мали перевищення гранично допустимої концентрації нітратів.

У Чехії, у цьому ж році, кількість громадських джерел з перевищеним вмістом нітратів становить лише 4%. У чому секрет успіху Чехії та чому жителі Кіровоградщини споживають забруднену воду, досліджували екоактивісти громадської організації «Флора».

Що спільного?

У Чехії, як і у Кіровоградській області, діють нормативно-правові вимоги щодо здійснення лабораторних досліджень питної води за різними показниками. Отримані результати, мають відповідати спеціально прийнятим на рівні країни санітарно-гігієнічним нормам. Ці норми чітко визначають гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у воді. Всі результати здійснених по країні аналізів, у Чехії акумулюються у спеціальній інформаційній системі (IS PiVo), яка адмініструється Міністерством Здоров’я. В Україні така система відсутня. Однак, як Чехія, так і Кіровоградська область, мають схожі системи забезпечення мешканців питною водою та водовідведенням. А саме, доступність питної води через централізоване водопостачання та громадські або індивідуальні колодязі (джерела) і водовідведення, яке передбачає очистку використаної води (каналізаційних стоків). Порівняльний аналіз деяких показників роботи саме цих систем, може надати відповідь на важливе питання. Чому у Кіровоградській області у 15 разів більше колодязів з перевищеним вмістом нітратів, ніж у Чехії.

Підходи єдині але реалізація різна

Плануючи вступ до Європейського Союзу, Чеська Республіка не залишила без уваги вирішення питань, пов’язаних з водою. Зокрема щодо забезпечення мешканців своїх територій доступом до чистої питної води та ефективних заходів очищення стоків (wastewater treatment), відповідно до загальноприйнятних стандартів ЄС. Так, ще до вступу в ЄС, Чехія зобов’язалась гарантувати очищення стоків в усіх муніципалітетах з кількістю мешканців від 2000 та більше.

Виконуючи проголошені зобов’язання, в тому числі щодо забезпечення громадян чистою питною воду країна досягла відчутних результатів. Станом на початок 2020 року, 95% населення країни отримували чисту питну воду, яка проходила спеціальну очистку і доставлялась централізовано.  Кіровоградська область, за цим критерієм має зовсім інший показник.

У Кіровоградській області, централізованим водопостачанням забезпечено лише 62.8% населення. При цьому в регіоні існують доволі великі селища міського типу в яких проживає більше 5 тис. мешканців і де відсутнє централізоване водопостачання. Приміром, Знам’янка Друга та Павлиш.

Ще гіршою, для Кіровоградської області виглядає ситуація, якщо порівняти практику щодо водовідведення та очищення стоків.

Станом на початок 2017 року, 84.7% населення Чехії мало доступ до послуг водовідведення. Таким чином, ще у 2017 році, країна досягла показника очищеної води у 97.3% від загальної кількості стічних вод. Водночас Кіровоградщина, станом на початок 2020 року, послугами водовідведення забезпечила лише 42.8% мешканців. Показовим є те, що в регіоні, навіть міста обласного значення не забезпечені в повному обсягу централізованим водовідведенням. У містах цей показник досягає 74.9%, водночас у селах лише 5,2 %. Таким чином у Кіровоградській області лише 33.3% стічних вод пройшли процес очищення. Тому можна не помилитись, якщо зазначити, що протягом 2019 року близько 51.5 млн. м3 стічних вод, без проходження процесу очистки було вилито в ґрунт та водні об’єкти Кіровоградської області. 

Можливий результат

Разом з тим, незважаючи на такі розбіжності, Чехія та Україна мають ще дещо спільне. А саме, нормативне закріплення щодо максимально допустимої граничної концентрації нітратів у питній воді. Як у Чехії, так і у Кіровоградській області, цей показник має не перевищувати 50 мг\л. Але на цьому «спільне» закінчується. Адже так свідчать результати лабораторних досліджень води з підземних джерел, виконаних протягом 2019 року на Кіровоградщині та Чехії. За цей період у Чехії було проаналізовано 5866 зразків води з 296 громадських колодязів та 2177 комерційних джерел, які поставляють воду. У Кіровоградській області, державною установою «Кіровоградський обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров’я України» за цей період було виконано 1837 досліджень (щодо визначення кількості нітратів). У результаті, було виявлено, що у Чехії лише 4% обстежених підземних джерел (колодязів) мали перевищення гранично допустимої концентрації нітратів. У Кіровоградській області, кількість досліджених підземних джерел з перевищеним вмістом нітратів сягнула – 59.4%.

Забруднення громадських джерел нітратами, підтверджується і результатами досліджень виконаних аналітично-дослідницьким відділом громадської організації «Флора». На початку 2021 року, були досліджені деякі джерела міста Кропивницького. У всіх зразках вод підземних джерел обласного центру було виявлено перевищення норми. З урахуванням невизначеності в «джерелі Святого Даниїла» кількість нітратів досягла 135.42 мг/дм3, у колодязі за вул. Мотокросна 45 цей показник сягнув 198,4 мг/дм3.

Визначаючи шляхи забруднення, фахівці ГО «Флора» зазначили, що існує три основні способи потрапляння нітратів у підземні води. Перший – вплив великого хімічного виробництва азотної або нафтопереробної промисловості. Другий — змив з полів нітратних добрив. Третій – розпад продуктів життєдіяльності людини, в основному — фекалій та відходів, які в значних обсягах містяться у стічних каналізаційних водах.

Оскільки в обласному центрі немає об’єктів нафтопереробної промисловості та відсутні поля, що обробляються нітратними добривами, основним шляхом забруднення ґрунтових вод можна вважати зливні ями, які використовуються у домогосподарствах, де відсутня каналізаційна мережа.

Таким чином, досвід Чехії, може свідчити про те, значні концентрації нітратів у джерелах Кіровоградщини є насідком відсутності практики очищення стічних каналізаційних вод. Тому для Кіровоградської області, важливим є суттєве зниження кількості неочищених вод, які потрапляють у навколишнє середовище без очищення. Досягнення саме цих показників, має стати основним напрямком роботи органів місцевого самоврядування Кіровоградської області.

 Бочаров-Туз Володимир,

аналітик громадської організації «Флора»