25серпня2019

ГОЛОВНА Ще.. ІСТОРІЯ Про архітектуру старого Єлисаветграда-Кропивницького від краєзнавця Володимира Поліщука (ФОТО)

ІСТОРІЯ

Про архітектуру старого Єлисаветграда-Кропивницького від краєзнавця Володимира Поліщука (ФОТО)

2019 08 12 20 37 29 030

На радість любителям зодчества старого Єлисаветграда-Кропивницького відомий  журналіст і краєзнавець Володимир Поліщук підготував видання, що буде складатися з кількох частин і розповідатиме про особливості архітектури повітового міста: давні тутешні бельведери, парапети, мезоніни, підворіття тощо.

2019 08 12 20 38 07 493

Чи вдасться зробити проект у друкованому вигляді, чи праця лишиться тільки в електронному варіанті, покаже час і фінансування проекту. Втім, уже на кінець серпня запланували презентацію першого випуску серії «Будинки нашого міста» (назва не остаточна), – «Будинки з бельведерами на даху», співавторства Володимира Поліщука.

1 6 78 Відразу хочу зауважити, що у нового проекту два автори. Крім мене, у його втіленні взяв участь кропивницький краєзнавець Сергій Невесьолов. Завдяки цій допитливій людині текст має бути ще й добре проілюстрований його світлинами. Сподіваюся, що презентація «Бельведерів…» відбудеться в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Дмитра Чижевського. До речі, нове видання обов’язково з’явиться на сайті книгозбірні, – пояснює пан Володимир.

– Для прикладу, розкажіть про відомі в Кропивницькому історичні споруди з оглядовими майданчиками на даху або романтичними бельведерами. 

– Будинок по вулиці Дворцовій, 5, у якому квартирує мистецький факультет педуніверситету. Або той, що поряд, на розі  вулиці Вітора Чміленка та Театрального провулку (вулиці Нейгауза). Збудований він у 1914 році. Квартири там здавалися в оренду. Потім функціонувало єврейське жіноче училище. Пізніше на першому поверсі працювала їдальня. Досі бельведер, споруджений  на даху описаного будинку, ще здалеку привертає увагу гостей і жителів міста…

2019 08 12 20 38 26 997– Користуючись нагодою, хочу запитати Вас, краєзнавця, котрий чимало років поспіль вивчає документи Державного архіву Кіровоградської області, – чи багато в місті атрибутованих будинків, споруджених до Першої світової війни? Наскільки достовірною є інформація про  зодчих, котрі мали відношення до їх створення? Що було в тих спорудах раніше?

– За моїми підрахунками старовинних будинків з достовірною інформацією про них небагато. Щось близько десяти відсотків. Тому вважаю, що частину з таких сьогодні безпідставно приписують тому чи іншому архітекторові. Інколи мова йде навіть про Якова Паученка чи Андрія Достоєвського. Насправді ж не збереглося відповідних документів. Доходить до смішного, коли той або інший екскурсовод, щоб привабити слухачів, розповідає про дореволюційні будинки розпусти в місті на Інгулі й водить публіку Великою Перспективною… Будинки під червоними ліхтарями не були дозволені на центральних вулицях, до того ж мали розташовуватись на певній відстані від навчальних закладів! Але гірше, коли, підійшовши до тієї чи іншої пам’ятки зодчества, називають імена архітекторів, які ніякого відношення не мають до їх створення.

Побажаємо авторам втілити в життя задумане й знайти кошти для друку нових краєзнавчих книг про особливості зодчества нашого рідного міста в давнину.

         Федір Шепель,

фото автора