05грудня2021

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА СУСПІЛЬСТВО НОВИНИ ІНТЕРВ'Ю Кропивницька народна майстриня Олена Мединська: Якщо мрія здійснюється – творила від щирого серця

СУСПІЛЬСТВО

Кропивницька народна майстриня Олена Мединська: Якщо мрія здійснюється – творила від щирого серця

Знана народна майстриня з Кропивницького Олена Мединська погодилася на інтерв’ю.

IMG 4011

Тож сьогодні маємо нагоду дізнатися про її творчі здобутки в році, що минає, а також довідатися про плани на рік прийдешній. Так склалося, що автор цих слів дізнався про талановиту майстриню Олену Мединську ще позаминулого року.

Справді, тоді важко було не почути захоплених відгуків щодо її барвистого й заглибленого у давнину культурно-мистецького проєкту «Із сонцем за плечима», втіленого в життя за сприяння відділу мистецтв обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського. В ході інтерв’ю з учасницями тієї унікальної події, тематика котрої демонструвала іграшку як окремий вид народної творчості, – зокрема, з вуст Вікторії Пухинди (керамічні іграшки), Наталії Корнілової (театральні ляльки-український вертеп) та Олександри Дереновської (текстильна іграшка), – линули щирі слова про організаційний хист та авторитет колежанки по творчому цеху.

IMG 4002

Особисто ж познайомився з майстринею, – котра на той час мала колекцію з сорока реконструйованих нею  традиційних українських ляльок у народному одязі, створювала власні, авторські, що експонуються на різних виставках, є в музейних і приватних колекціях області, Україні та за кордоном, – лише під час цьогорічних «Вересневих самоцвітів».

- Тоді, під час виставки-продажу творів народних майстрів краю ми, пані Олено, говорили про Ваше захоплення працями українського етнографа французького походження Домініка П’єра Де ля Фліза (Dominique Pierre de la Flise, 1787,Нансі-1861,Ніжин). Про ляльки в народному одязі, виготовлені за малюнками, знайденими в «Альбомах» Де ля Фліза. Та про бажання показати саме ці роботи  під час Міжнародного онлайн-фестивалю-конкусу талантів «Zirka». Таким чином  нагадати французам, що наш знаний етнограф ХІХ століття – це ще й уродженець французького міста Нансі, випускник королівського медичного коледжу й капітан армії Наполеона. В 1812 році, після поранення й російського полону він не повернувся до Франції, а, одружившись із Софією Маркевич (тіткою першого українського енциклопедиста, історика, фольклориста, поета й композитора Миколи Маркевича (1804-1860), котра до всього була ще й племінницею вихідця з давнього козацького роду генерал-лейтенанта Василя Гудовича (1753-1819), щиро полюбив український народ, досліджував його минуле, звичаї й традиції…

- Вважаю, що розпочатий цього року мій авторський проєкт «Домінік П’єр Де ля Фліз…» тільки починає своє життя. Так, з ним я взяла участь в он-лайн фестивалі-конкурсі «Зірки Версалю» у Франції від агенства Zirka. Шкода тільки, що формат заходу не дав можливості повністю презентувати все зроблене мною. Отримала змогу подати для оцінювання тільки три ляльки, зроблені за малюнками Де ля Фліза. Тож, на мою думку, такі проєкти потрібно робити в Україні. А французи дізнаються…

- І все ж, здається, що високосний 2020 рік, не тільки створював для Вас якісь перепони та навіть відчутні неприємності, намагався змінити звичний спосіб життя,  але й подарував приємні миттєвості, чимало нового…

- Не хочеться називати це сухим словом «підсумки», а просто озирнутись і подивитись з вдячністю і радістю. Адже у квітні в музеї Богдана Хмельницького, що в Чигирині, відбувся виставковий проєкт «Зі щирою прихильністю до життя народного…», присвячений 155-й річниці етнографа, педагога, церковного діяча Марка Грушевського (1865-1938), котрий першим в Україні розпочав досліджувати тему дитинства, збирав дані про те, як виховували дитину, чим і як діти гралися... Там, окремою частиною проєкту стала виставка авторських ляльок від майстринь майже з усіх регіонів України та з-за кордону.   Для неї я надала свою колекцію вузлових ляльок Наддніпрянщини. Хоча відкриття проходило он-лайн, але й відвідувачів було чимало.

- Кажуть, що на якомусь конкурсі Ви здобули гран-прі?

- У Києві на ІV Міжнародному багатожанровому фестивалі-конкурсі «Україна єднає світ». Гран-прі здобула в номінації декоративно-прикладне мистецтво. Зауважу, що члени журі конкурсу, – головою якого є народна артистка і Герой України Ада Роговцева, – справжні фахівці в галузі культури та мистецтва. Конкурс яскравий, в ньому прийняло участь чимало творчих людей з усього світу.

-  Чи з’являлася інформація про творчість Олени Мединської  в каталогах?

- Так. Цього року сторінка з моїми роботами з’явилася в каталозі проекту «Ukraine with love», який презентує наших народних майстрів у світі.

- А що зовсім нового з’явилося у сфері Вашої творчої  діяльності?

- Дуже неочікуваною стала моя робота для української Вікіпедії. Разом з львів’янкою Оленою Тарасенко створили статтю «Українська народна лялька». Це було доволі спонтанне рішення, але ж набуто цікавий і зовсім новий досвід.

IMG 4006- Що б Ви назвали «відкриттям року» у своїй творчості?

- Українську традиційну вишивку. Тобто я і до цього вишивала, але зрідка. А тепер ось вишила «чигиринський весільний рушник». Захоплення й цікавість не покидали від створення ескізу до останнього стібка. Навіть прийняла участь в он-лайн виставці «Вишиваний твір», який проводить школа української традиційної вишивки Ольги Нарбут Prekrasa Studio. З радістю побачила, що традиційна українська вишивка відроджується, а коло прихильників цього виду рукоділля зростає.

- Чим живете у ці передноворічні дні?

- Зараз я приймаю участь у двох виставках у Києві. В проєкті Національної спілки майстрів народного мистецтва, тематика якого - українська традиційна іграшка. А також у Всеукраїнській різдвяній виставці, що проводиться Національною спілкою художників України. Відкриття їх на Миколая, це справжнє здійснення мрій дівчинки, котра хотіла стати професійним художником і дизайнером…

- І, нарешті, кілька слів про творчі плани на 2021-й…

- Планів на наступний рік я не будую. Колись узяла собі за правило не робити цього. Є тільки щирі бажання і мрії, про те, що я дуже хочу зробити. Якщо мрія здійснюється, значить все йшло від серця. Скажу тільки, що сподіваюся на новий творчий проект разом з бібліотекою імені Дмитра Чижевського... 

Федір Шепель,

фото з архіву Олени Мединської