22жовтня2019

ГОЛОВНА ІНТЕРВ'Ю Олег Голімбієвський: Реформ на Кіровоградщині бояться ті, хто тримається за свої крісла

ІНТЕРВ'Ю

Олег Голімбієвський: Реформ на Кіровоградщині бояться ті, хто тримається за свої крісла

golimbievskyiОбком профспілки працівників державних установ ФПО Кіровоградщини і профспілка в цілому занепокоєні наслідками запровадження проекту постанови КМУ №91, який передбачає скорочення граничної чисельності працівників райдержадміністрацій на 50 відсотків.

Позиція профспілкової сторони недвозначна: не можна допустити порушення трудового законодавства, неаргументованого масового скорочення, йдеться на сайті ФПО Кіровоградщини.

Працюючи із профорганізаціями на місцях, обком профспілки вивчає також точку зору керівників РДА, які опинилися у невизначеній ситуації і яких не раз доводилося захищати. Із цього приводу – розмова з головою Голованівської РДА Олегом Голімбієвським, у якого неординарний погляд на проблему.

– Як ви сприйняли проект постанови, яка ваша позиція щодо прогнозованого повального скорочення штату?

– Я людина, яка все життя працювала у реальному секторі економіки, на великих бюджетонаповнюючих підприємствах, тому добре розумію: щоб добре жили родина, район, територія, країна, повинна бути пропорція: кількість із сошкою має перевищувати кількість із ложкою. Розвиток будь-якої території залежить від економіки, природних ресурсів і людей. Якщо є симбіоз, буде перспектива розвитку території, тому, як би це не звучало, добре розумію, що кількість управлінців має бути значно меншою. Сьогодні районний бюджет – 82 млн. грн., бюджети сільських і селищних рад – 59 млн. грн., а на їхнє утримання йде 26 відсотків. Як виробничник розумію, що так швидко наповнити бюджет ми не зможемо, а ось зменшити кількість «із ложкою» реально. Можна більш раціонально розподілити функції, посади і жодної катастрофи не станеться.

– Скорочення штату РДА пов’язується із децентралізацією влади. На якому етапі у районі створення ОТГ? Чи готові люди до їх створення?

– Згідно з перспективним планом у нас планується один район – одна громада. Ми людям пояснили, якщо утворювати 2-3 громади, це збільшиться тих, хто «з ложкою». Ми хочемо навпаки йти до того, щоб зменшити кількість чиновників. Люди до цього готові. Навіть віддалені села, яких агітують приєднуватися до селищної ради Побузького, хочуть входити до складу Голованівська, бо ми зробили нормальне сполучення, є сучасна лікарня. Далі мають відбутися територіальні зміни – йти до укрупнення, а значить зменшення чиновників. Мені ця ідея подобається: зменшити кількість держслужбовців у РДА. В області слід зробити 3-4 РДА. Дуже правильне питання щодо створення госпітальних округів. Завдяки тому, що ми не роз’єднали район на громади, зберегли фінансування районної лікарні. Сьогодні фінансування лікарні другого рівня – 835 грн. на 1 особу. Множимо на кількість населення району і отримуємо понад 20 млн. грн. Якщо ми створимо 2-3 громади, ці кошти розійдуться по громадах, і ми не зможемо нормально утримувати одну лікарню. Той, хто пішов цим шляхом, не те, що не розвивається, зарплату нічим людям платити. Ми за останні 3-4 роки інвестували в районну лікарню 27 млн. грн. із різних джерел фінансування і сьогодні вона – серед найкращих в області: обладнання, євроремонти, молоді спеціалісти… Зробили лікарню і можемо рухатися далі шляхом реформ. Але зменшуючи кількість працівників "із ложкою".

– І ви згодні на скорочення кадрів на 50 відсотків?

– Так. Я бачу інтенсивність роботи апарату і, гадаю, жодних проблем не буде.

– Але ж це люди... Скорочення завжди сприймається боляче.

– Це вже інше питання, людський фактор. Шкода, боляче, але треба сприйняти реальність, є люди пенсійного і передпенсійного віку – з ними потрібно буде провести відповідну роботу. Те, що робота не зупиниться, – це однозначно. Можливо, із зекономлених коштів після скорочення зробити решті працівників доплату – отримаємо значний ефект. Безперечно, люди постраждають, але ми живемо у жорсткий вік конкуренції, кожен має демонструвати свої знання і вміння. І якщо ти гарний фахівець, тебе візьмуть в іншу структуру – потреба у таких кадрах є. Потрібна мотивація до праці, тоді буде результат. Коли підійдемо до цього питання, тоді й будемо його вирішувати, я вам гарантую, по-людськи. Коли підійдемо до виборів щодо утворення ОТГ, тоді люди дадуть нам оцінку, чи дійсно ми для них щось зробили, чи потрібні ми їм? Дивлюся, які кадри туди йдуть в ОТГ і дивуюся, як вони розвиватимуть структуру? У нас є готові висококласні фахівці, які будуть на розхват. 

– Як ви сприймаєте реформи? Люди ставляться до них із острахом.

– Коли прийшов на цю посаду і продивився наш бюджет, зрозумів одне: якщо тут не проводити реальні реформи, то далі так жити не зможемо. В освітню галузь, наприклад, усі кошти йшли як вода у пісок. Я проаналізував кожен навчальний заклад в селі і був уражений: є школи із кількістю 4-7 учнів у класі, кваліфікованих вчителів немає. Наприклад, учитель трудового навчання викладає усі предмети… Коли почали проводити реформи в освіті, чинився великий опір, люди виходили із транспарантами – і такий етап пройшли. Ніхто не хотів замислитися над показником «якість освіти» – були на 19 місці. Ми швидко переформатували освіту, відремонтували дороги. Зараз діти у надійних автобусах нормальними дорогами їздять в опорні школи і отримують гарні знання. Назад у свої школи ні батьки, ні діти не хочуть. Реформи у білих рукавичках не робляться. Їх бояться ті, хто тримається за свої крісла. Я не тримаюсь за посаду, а прийшов на це місце, щоб зробити реальні зміни, кроки вперед. Крім освіти і медицини, відбулися реформи у дорожній галузі, яка була украй запущена, асфальтозавод не працював. Ми створили із райавтодором спільне підприємство, влили інвестиції із своїх же підприємств і справа зрушилася, запустили завод – випускаємо щороку 4,5 тис. тонн асфальтобетону і вкладаємо у дороги. Ми зробили жорстко: на дорогах працюють наше підприємство, техніка і люди, головне - зберегли спеціалістів-шляховиків, щоб вони не виїхали за кордон.Відбуваються реформи місцевого самоврядування. Раніше як було: усі кошти сільських рад забирала влада і спрямовувала на освіту. Коли зробили валідацію бюджету, отримали економію коштів. Сьогодні сільські і селищні ради є самі розпорядниками коштів. На утримання соціальної сфери спрямовуються по 50 відсотків коштів із районного бюджету і сільських рад. Решта коштів залишаються на місцях. Тобто у сільрад є стимул заробляти більше коштів і витрачати на свій розвиток. 

– А як наповнюється районний бюджет?

– Ми дали можливість підприємцям працювати вільно. Щоб розвивався реальний сектор економіки, у підприємців повинна бути стабільність, упевненість у завтрашньому дні. Їм потрібно, щоб для дітей їхніх працівників були гарні дитсадок, школа, лікарня, дороги, щоб на цій території була правда та справедливість, без «даху» і зайвих поборів, тобто створити людські стандарти життя. Підприємцям не можна заважати, їм треба створити умови, а бізнес буде сам розвиватися і наповнюватиметься бюджет.

- З якими планами Ви прийшли на цю посаду?

– Я народився у Голованівську, тут проживають мої батьки, діти-онуки, тому мені не байдужа його доля. Плани прості: бачити свою територію кращою, перетворити Голованівськ на гарне європейське містечко. Зробили супер-опорні школи, зараз капітально ремонтуємо з допомогою державного фонду регіонального розвитку Побузьку школу – вона відповідатиме сучасному освітньому простору і стане кращою в області. У Голованівську була проблема із дитячими садками. Їх усього два, вони дуже переповнені і ще й черга є. Прийшовши на цю посаду, зрозумів: потрібно будувати новий дитсадок. Два роки займалися підготовкою документації, вибором ділянки, проектом. Торік почали його будувати з нуля, перший соціальний об’єкт за останні 30 років.

– І все ж повернемося до ймовірного скорочення штату. Ваші дії, якщо все-таки буде прийнято цей закон (профспілка, звісно, проти)? Чи будете погоджувати дії із профспілковою організацією?

– Обов’язково. Рубати з плеча не будемо, адже людський фактор для мене – питання №1. З кожною людиною будемо працювати. Кадри у нас високопрофесійні, потреба у них є, тож проблем із працевлаштуванням не буде. Із районною організацією профспілки співпрацюємо, знаходимо порозуміння, жодних проблем не виникає. Вона не заважає – у нас чисто демократичний процес розвитку. 

Розмову вела Марія Іванова