ІНТЕРВ'Ю
Хворий на туберкульоз: Я зрозумів цінність життя
- Останнє оновлення: 31 березня 2020
В Україні на десять випадків зареєстрованого туберкульозу легень припадає один випадок позалегеневого туберкульозу. Діагностувати це захворювання складно, втім, ліки від нього в державі існують безкоштовні.
Серед клієнтів проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині», що втілює благодійна організація «100 відсотків життя. Кропивницький», під медико-соціальним супроводом є чоловік з діагнозом «туберкульоз хребта».
Назар із юності займався спортом і ввів здоровий спосіб життя. Останні три роки працював з-за кордоном, адже були плани заробити коштів на власне житло та автомобіль. І все йшло за планом, але раптовий біль у спині, який не давав спати вночі і нормально ходити вдень, загальна втома – змусили чоловіка звернутися за медичною допомогою.
- Я звик планувати життя. Хвороба, тим більше така, яку мені діагностували, в мої плани не входила. Коли мені різко стало погано, я повернувся на Кіровоградщину. Пройшов безліч обстежень – від здачі аналізів до МРТ. Результату не було, діагноз мені не поставили. Потім я пішов знову на повторне МРТ, після якого мені і порадили звернутися в протитуберкульозний диспансер. Біль в спині і туберкульоз – що між ними спільного? Це перше, що я подумав, але пішов в тубдиспансер, бо вже не міг приймати знеболюючі. Я знову тут пройшов обстеження і тоді лікарка мені сказала: «У вас туберкульоз хребта. Лікування є. Головне – розпочніть його». З одного боку - страшний діагноз, з іншого – надія, що є лікування, що хвороба не смертельна, – розповідає Назар по телефону історію, адже не хоче відкривати своє обличчя, щоб раптом не зустрілися в місті.
Чоловік одразу почав лікування. Спершу пройшов інтенсивну фазу лікування. Потім його перевели на підтримуючу терапію і амбулаторне лікування. На цьому етапі вчасно на допомогу прийшов соціальний працівник проєкту Максим Горюнов.
- Під соціальний супровід Назара мені передали у обласному протитуберкульозному диспансері. Під час знайомства з чоловіком, він розповів, що важко приймав свій діагноз, не вірив. Я його морально підтримував, підбадьорював, допомагав повірити у власні сили. У нас були спільні теми для розмов, тому труднощів не виникало. Я приносив йому протитуберкульозні препарати додому ввечері, адже він пив їх щодня в один той самий час. І поки він їх випивав, ми з ним спілкувалися. Прихильність до лікування у Назара була стовідсоткова, - розповідає Максим Горюнов.
Лікування туберкульозу хребта у Назара триває сім місяців. Зараз він почувається значно краще, біль у спині минув.
- Я 10 квітня випиваю останню таблетку. Дуже добре, що я потрапив у проєкт благодійної організації і Максим мені приносить ліки додому. Це суттєва підтримка. Якщо почуватимуся надалі добре, планую далі їхати за кордон, адже в мене є плани, які я повинен втілити. Зараз я дуже добре зрозумів цінність свого життя, - додає Назар.
Вікторія Семененко