ІНТЕРВ'Ю

Що таке скрайбінг і кому він потрібен?

Юлія Кнюпа живе в Черкасах – місті, подібному до Кропивницького за розміром і кількістю можливостей. Разом з тим проводить тренінги по всій Україні і за кордоном. Нині до свого професійного арсеналу додала скрайбінг, або ж візуальне конспектування. Про те, що з ним робити і навіщо, Юлія розповіла сайту «З перших уст».

– Юлю, для тих, хто вперше почув це слово, чим є скрайбінг?

– Це спосіб зафіксувати найважливіші тези виступу спікера чи тренера під час заходу за допомогою візуальних засобів – метафор, особливим чином оформленого тексту й інших елементів. Такий запис робиться наживо, тобто безпосередньо під час самого виступу, зазвичай на великоформатних поверхнях. Це естетично оформлений візуальний конспект концентрованих смислів.

– Кому і в чому він може знадобитися?

– Цінним скрайбінг є, по-перше, для учасників заходу. Це унікальна можливість не вести власний конспект, а повністю сконцентруватися на тому, що говорить спікер. Або ж мати доповнення до власних записів. Сфотографувавши скрайбінг, учасник отримує таку собі візуальну шпаргалку, в якій лаконічно й змістовно водночас зафіксовано все те, що особливо старанні слухачі записують на кількох десятках аркушів паперу. Глянувши на таке фото навіть рік потому, можна з легкістю відтворити в пам’яті виступ. Для спікерів скрайбінг є чудовим доповненням або альтернативою слайдам, від яких більшість аудиторії вже втомлена. Це живий процес, що заворожує і приваблює учасників, своєрідна магія. Для організаторів заходів це просто неймовірна фішка, додаткова цінність, що вони її можуть дати учасникам. Крім того, скрайбінг, поширений в мережі у вигляді фото, може бути цінним і для тих, хто не був на заході.

– Ти рекламуєш свої послуги в мережі. Тож це, певно, вже не просто хобі. Чи приносить така діяльність якийсь прибуток?

– Я одразу зрозуміла, що це не може бути хобі, адже це клопітка праця, яка вимагає безлічі компетенцій. Це і вміння уважно слухати, розуміти широке коло тем, мати високий рівень освіченості. Знадобляться також майстерність вичленовувати найважливіше, добирати влучний візуальний образ до понять і концепцій, мовна грамотність. А також, звісно, треба вміти все перераховане з першої спроби відтворити на папері, вдало скомпонувавши в цілісну композицію, зрозумілу будь-якому читачеві. Тут нема фотошопу і можливості переробляти кілька разів, все робиться начисто. Нині я надаю цю послугу час від часу, і це приносить певний прибуток. Однак я мрію, аби це заняття стало одним із основних джерел мого доходу.

– Хто зазвичай є замовником таких послуг?

– Не буду казати за всіх, розповім про свій досвід. Я працювала з ораганізаторами фестивалів, комерційних і навпаки. Послугу оцінили у психологічній студії, де навчають молодих мам. Скрайбила я і для бізнес-тренерів, і навіть на вечірці, де теж були спікери. Тобто замовником може бути будь-хто, хто організовує захід, де буде контент, що можна «заскрайбити». Найбільше, як на мене, потребують скрайбінгу навчальні сесії.

– З огляду на те, що в нас уже перекладають книги про скрайбінг, у світі він з’явився раніше. А як в Україні з цим?

– Наскільки я знаю, в Україні є кілька чудових фахівців, які вже розвивають цей напрямок. Втім, візуалізація лише починає свій шлях нашими містами. Як і кожна інновація, скрайбінг має пройти певні етапи. Зараз, завдяки книгам про скетчноутінг – візуальні нотатки – має з’явитися певний прошарок людей, які цим захоплюються, а значить, в українців є всі шанси мати середовище скрайберів. Я рада бути приналежною до цієї потенційної спільноти.

– Юлю, чи затребуваний він у Черкасах?

– В останні пару років Черкаси охопив бум різноматнітних заходів, тому є де застосувати скрайбінг. Інша справа, що ще дуже мало людей знають про нього і розуміють його цінність. Я працюю над тим, аби популяризувати цю тему. Адже сама я вже кілька років застосовую візуалізацію в неформальній освіті й розумію, який ефект посилення вона має.

– З чого варто почати тому, хто зацікавився скрайбінгом?

Я пораджу книги Майка Роуді та Дена Роема. Перший вчить суто практичним речам, другий підводить під це теорію візуального мислення й сторітеллінгу. Також пораджу практикувати візуальні нотатки для себе – це чудовий спосіб навчитися структурувати інформацію. Відтак, можна запитувати у всезнаючого гугла про заходи, які будуть відбуватися наживо із супроводом скрайбінгу. Приходити – і вчитися, спостерігаючи. Для початку цього буде досить.

– Нині чимало українців борються за чистоту мови і зменшення латинізмів. Який би ти підібрала український відповідник для цього терміну?

– Мені подобається переклад «літописання», однак я б уточнила це як «сенсописання». У повсякденні я називаю скрайбінг візуальними конспектами, так я і придумала назву своєму проекту – «Ательє візуальних конспектів Юлії Кнюпи». Тепер веду свою сторінку в соцмережі і ділюся з читачами простими й ефективними прийомами візуалізації.

Розпитувала Наталя Романюк

Фото з архіву Юлії.