21липня2017

ГОЛОВНА ІНТЕРВ'Ю Надія Паливода: «Це не аварійне обрізання. Це заготівля дров»

ІНТЕРВ'Ю

Надія Паливода: «Це не аварійне обрізання. Це заготівля дров»

Обрізані дерева по стовбур – сумне й поширене видовище в Кропивницькому. У чому насправді полягає озеленення, чого не можна робити з деревами і як поводитися мешканцям міста у випадку, коли помітили порушення? На ці запитання сайту «З перших уст» відповіла громадська активістка ГО “Озеленення Кропивницький” Надія Паливода.

– Надю, останнім часом нібито почав відбуватися діалог між активістами, серед яких і ти, владою і тими, хто займається «чисткою» дерев (детальніше у публікації «З перших уст»). Як можеш прокоментувати цю співпрацю? Чи бачиш результати?

– Найкращий діалог – це коли ти підходиш безпосередньо до підрядників, які ріжуть дерева, і починаєш запитувати: чи є в них документи на цю обрізку, чи видавала цей дозвіл міська рада – бо, наприклад, чиясь заява «Обріжте, будь ласка, всі дерева довкола мого магазину, щоб було видно вивіску» не дає права на обрізку.

Інколи вдається зупинити незаконні роботи і вберегти кілька дерев від нищення – і такий результат кращий за будь-які розмови.

Із міською владою переважно ведуться якраз розмови. Тобто нам багато обіцяють, і часто ходиш окрилений після цих обіцянок. Потім виходиш на вулицю і бачиш там усе нові й нові понурі обрубки на місці колись розкішних дерев.

 

– Як зрозуміти, правильно обрізали дерево чи ні? Знаю, що є сезонні особливості обрізання. Що можна робити з деревами навесні?

– Зрозуміти можна дуже просто – прочитати всього три пункти щодо обрізки дерев у Правилах утримання зелених насаджень ─ це офіційний документ Мінбуду, яким повинні керуватися всі служби зеленгоспу. Прочитайте їх і ви – і тоді жоден дядько з бензопилкою і хитрими очима вас не надурить.

У пункті першому йдеться про формувальне обрізання.

Це обрізання лише 1-2-річних пагонів дерева, тобто тих тоненьких гілочок, які відросли за рік-два. Це допомагає сформувати крону, проводять ці роботи навесні та восени ─ це дуже легенька обрізка, яка дереву не шкодить.

Пункт другий ─ санітарне обрізання. При ньому видаляють сухі гілки. Проводити його рекомендують при зеленому листі (у період вегетації) – тоді добре видно, яка гілка суха, а яка жива.

Третій пункт ─ омолоджувальне обрізання. Те саме, яким прикриваються всі ці «дровосєки», котрі калічать дерева, залишаючи голий стовбур – мовляв, воно пустить нові гілки й омолодиться.
Насправді, в правилах вказано: не можна видаляти за один раз більше, ніж третю частину гілок. Тому омолодження одного дерева проводиться протягом двох-трьох років.

Його застосовують тільки до порід, які добре переносять обрізання ─ тополя чорна і пірамідальна, верба, айлант, липа. Каштан, ясен і акація, наприклад, погано відновлюються. Зовсім не переносять обрізки клен, береза, біла тополя. Для них це вірна погибель.

І що найважливіше: омолодження ─ тому воно так і називається ─ потрібне тільки зовсім старим деревам, у яких всихає верхівка і припинився ріст пагонів.

Алеї молоденьких дерев на наших вулицях, обрізані «налисо» ─ це не просто варварство. Це кримінальний злочин за статтею 270-1 Кримінального кодексу.

Тому що дерево, в якого зрізано більше як 50 відсотків крони, вважається пошкодженим до ступеня припинення росту. До того ж це й адміністративне правопорушення ─ за пошкодження об’єкту благоустрою міста (бо дерево – це об’єкт комунальної власності) варвари заплатять штраф у 1700 гривень. Це якщо люди звернуться зі скаргами, звісно.

– Що в силах кожного мешканця нашого міста зробити, щоб завадити знищенню дерев?

– Перестати ховати голову в пісок. У нас ця проблема ще тільки набирає обертів. Масові обрізки «під стовп» почалися з 2014-го ─ якраз коли почав дорожчати газ. Тоді люди стали переходити на твердопаливні котли ─ і дрова різко підскочили в ціні. За ці 2-3 роки наслідки ще не катастрофічні. Неправильно обрізане дерево нібито відновлюється на якийсь час, випускає пагони ─ але через тяжкі ураження стовбура воно приречене. У Росії так обрізати почали значно раніше, ще з початку 2000-х ─ і, відповідно, їхні спеціалісти перші забили на сполох: років через п’ять з’ясувалося, що всі ці обрізані стовпчики перетворилися на хворі, уражені грибком, стовбуровою гниллю аварійні дерева.

У Тюмені, наприклад, таке божевілля з обрізанням дерев тривало 8 років. За цей час встигли знищити 100 тисяч дерев по місту, в тому числі всі тополі. Але чомусь мешканці від цього здоровішими не стали – навпаки, захворюваність на легеневі хвороби зросла на 50 відсотків.
Зрештою, після позову екологів, прокуратура видала постанову заборонити обрізання дерев «під стовп» і покарати всіх чиновників, причетних до цього варварства.

Я не хочу, щоб ми пройшли через усе це. Не хочу чекати 8 років, протягом яких міські вулиці буде спотворено, а жителі задихатимуться від пилу і задухи у позбавленому зелені місті.

Вже зараз потрібно усвідомити, що ми захищаємо не просто дерево, а власне здоров’я, – і діяти.

– Що робити, якщо бачиш, що дерева обрізають неправильно?

– У нас дуже самовпевнені підрядники. Вони переконані, що можна різати, як собі захочеться, і ніхто тобі нічого не скаже – бо більшості населення байдуже.

Тому в них дуже суворі обличчя і хамський тон.

Але за законом України «Про доступ до публічної інформації» вони повинні на вашу вимогу показати вам документи щодо будь-яких робіт, які проводяться у громадських місцях.

Якщо не показують або документів на обрізку немає ─ спочатку сфотографуйте все це, особливо номери автовишки, вантажівок. Далі викликайте:
поліцію ─ 102,
спецінспекцію ─ (0522) 55-34-17,
дзвоніть на «гарячу лінію» міської ради – 0 800 21 77 21.
дзвоніть нам в «Озеленення Кропивницький» ─ 099-037-38-01.
Припустимо, документи вам показали. Найчастіше там написано «Провести аварійне обрізання», тобто прибрати аварійні гілки (останнім часом по всіх школах і садках з таким документом обрізають).

Заглянемо в правила утримання зелених насаджень. Там вказано: аварійні гілки – це сухі та пошкоджені шкідниками. Все. Тобто на ділі можна прибрати нижні гілки, які нависають майданчиком чи дахом, трохи підняти крону і т. п. Але обрізати всі гілки в дерева ─ це не аварійне обрізання. Це заготівля дров.

Так і виходить: завгоспи шкіл та садочків звертаються в міську раду: «Проведіть розчистку дерев у нас на території». Приїжджає приватна фірма «Єлизавета», в профілі діяльності якої вказано «Оптова торгівля деревиною», і починає різати так, як їм треба, аби набрати побільше дров, залишаючи на території, де вчаться наші діти, нещасні каліки замість дерев, які всохнуть через рік-два або перетворяться на аварійні.

Нікому ж і на думку не спадає, що тут щось не так.

Треба це зупиняти: викликати поліцію, писати масові скарги, звати на місце представників міської ради, щоб побачили, що творять їхні підрядники. Не раз уже вдавалося з появою громадського розголосу домогтися хорошої акуратної обрізки дійсно аварійних гілок. Але ж нас мало – треба більше небайдужих людей.

– Надю, чи знайома ти з досвідом у цій темі інших українських міст?

– В інших містах відбувається те саме, бо дрова потрібні всюди. Найгірша ситуація в містах, де немає громадської активності, особливо в райцентрах. Тому я роблю висновок, що зовнішній вигляд міста повністю залежить від його мешканців. За тим же принципом можна зрозуміти, чому такі красиві й зелені міста в Європі ─ там на вулицях ви не побачите обрізаних під стовп дерев. Наприклад, у сусідній Польщі штраф за самовільне обрізання дерева складає 22 тисячі злотих, що на наші гроші – близько 180 тисяч гривень.

У французькій Женеві нещодавно міська влада задумала розширити площу, для цього потрібно було спиляти алею старих каштанів. Хоча влада пообіцяла висадити нові – мешканці не дали цього зробити: блокували техніку, організували масштабний рух за збереження дерев.

Зрештою 27 листопада 2016 року мерія організувала референдум з цього питання, на якому жителі міста проголосували за те, аби ці 69 каштанів з допомогою гігантської техніки ПЕРЕСАДИТИ на 50 метрів далі. Відповідно, проект реконструкції площі обійшовся на кілька мільйонів євро дорожче. Але влада знайшла ці гроші. Бо в Європі поважають вибір людей. І поважають дерева.

Хіба ми чимось гірші? Хіба ми не вміємо самі себе поважати? Вміємо, ми вже це не раз довели. Тож час уже виходити на вулиці і захищати свої дерева і своє місто. Крім нас більше цього не зробить ніхто.

Спілкувалася Наталя Романюк

Світлини з особистого архіву Надії Паливоди

 

BOTTOM 1