КУЛЬТУРА

Генетичний код українців: у кропивницькій книгозбірні презентували дослідження про традиційну писанку (ФОТО)

У відділі мистецтв ОУНБ ім.Д.І.Чижевського відбулося засідання мистецької студії, присвячене українській писанці та відомим дослідникам історії писанкарства, приурочений до 130-річчя виходу книги «Писанки» знаного українського етнографа і фольклориста Миколи Сумцова (1891).

Захід складався з двох частин. Перша частина – презентація унікального каталогу Анатолія Семенцова «Писанки Чернігівщини», який вміщує 180 кольорових зображень писанок. Друга частина – дослідження останніх років Павла Рибалка.

«Сьогодні ми будемо говорити про традиційну писанку, про тих, хто її збирав, хто розумів, що її потрібно описувати…», – зазначила завідувачка відділу мистецтв Світлана Ушакова.

Вона відмітила, що відділ 15 років цікавиться темою української писанки. Як результат багаторічної роботи, відвідувачам була представлена виставка писанок – роботи студентів мистецького факультету ЦДПУ викладачки Лариси Гарбузенко. Доповнили виставку книги з фонду бібліотеки, серед яких унікальна збірка – перший каталог «Українські писанки» 1968 року, автор-укладач Ераст Біняшевський. Ця книга – зразок, за яким складалися всі наступні каталоги писанок.

Далі модератор заходу надала слово кропивницькому краєзнавцю, педагогу, мандрівнику, давньому другу Анатолія Семенцова – Сергію Коліснику, який презентував каталог «Писанки Чернігівщини».

«Познайомилися ми з Анатолієм Петровичем в музеї Олександра Петровича Довженка… Тоді ж він розповів, що 10 чи 20 років збирає писанки», – розповідає Сергій Колісник.

Усі писанки в каталозі пронумеровані, в розділі «Географія дослідження» детально описується походження кожної писанки: в якому селі розписувалася, ім’я та прізвище майстрині. Деяким роботам автор дає назви, наприклад «Гречечка», «Бочечка», «Волошка» та ін., слід зазначити, що ці назви з філологічної точки зору характерні саме для Чернігівщини.

Заступник директора обласного краєзнавчого музею Павло Рибалко виступив із повідомленням «Українська писанка. Дослідники».

Науковець представив відвідувачам презентацію стосовно того, «що таке писанка», «її значення», «чому ми повинні про це говорити». Також поінформував присутніх про дослідників, які займалися цією справою з самого початку і до сьогоднішніх днів, серед яких: Федір Вовк, Володимир Ястребов, Олена Пчілка, Микола Сумцов, Катерина Скаржинська, Вадим Щербаківський, Ераст Біняшевський, Ірина Михалевич, Лариса Гарбузенко, Микола Яковенко.

Вперше виокремлення писанки, як окремого напрямку в мистецтві, сталося в 1874 р. на ІІІ археологічному з’їзді в Києві.

«Усе ж таки писанка – вона як і вишивка містить у собі генетичний код українців, а без цього коду і без його продовження не буде України», – акцентував Павло Рибалко.

Усі присутні мали змогу поспілкуватися з доповідачами та поставити додаткові запитання.