ОСВІТА

Кропивницька блогерка не вірить, що існують люди, які не люблять читати

Сьогодні, 9 серпня, у світі відзначають День книголюбів.

Кропивничанка Яна Гребенюк має безпосереднє віношення до цього свята, бо веде блог, у якому ділить враженнями від прочитаних книг. Суспільному дівчина розповіла про своє хобі.

Книжкове дитинство і Гаррі Поттер

“Своєю любов’ю до книг я зобов’язана мамі, – розповіла Яна Гребенюк. – Вона мені читала та розповідала різні історії. Скільки я себе пам’ятаю, стільки й люблю книги”.

Зі слів Яни, вона почала вчитися читати, коли їй було 4 роки. Одним із перших дитячих вражень став ”Гаррі Поттер”. З цією книгою дівчина познайомилася у 8-річному віці: ”На той момент вийшли перші 5 чи 6 книг. Це був період очікування фінальної частини. Ми чекали, чим завершиться вся ця історія”.

Яна досі залишається прихильницею ”поттеріани”. Вважає, що секрет популярності цих книг – у деталізованому світі, гарно прописаних персонажах і конфліктах: ”Для мене головними темами в цій серії стали дружба і справедливість. Звичайно, там є боротьба добра і зла. Але, як на мене, вона трохи відходить на задній план. Ми бачимо трійку друзів, які тримаються за цю дружбу, ідуть до неї через всі перешкоди, боряться за справедливість і правду в цьому житті. Мені подобається, що Джоан Роулінг почала прищеплювати це моєму поколінню ще змалечку”.

Українська література

Яна читає по 4-5 книг на місяць. Інколи знайомиться з літературою в оригіналі – англо- чи німецькомовною: ”Дуже цікаво порівнювати враження від читання книги в оригіналі з наявним перекладом. Нас цьому навчали в університеті”.

За словами Яни, художню літературу любить більше за нон-фікшн: ”Читаю любовні романи, детективи, трилери. Обмежень немає. Головне, щоб було цікаво”.

Блогерка розповіла, що був період захоплення класикою, але зараз більше цінує книги, написані сучасниками – українськими та іноземними письменниками. В списку прочитаного за всі роки переважають закордонні автори: ”Певний час у мене було упереджене ставлення до сучасної української літератури. Я вважала, що в ній немає чого читати. Те, що потрапляло мені до рук, здавалося нудним і неякісним. Я цінувала українських класиків, проте сучасну літературу зрозуміти не могла. Потім ситуація почала виправлятися, і я почала знаходити чудові зразки, від яких уже не могла відірватися”.

За приклад Яна наводить твори Доржа Бату та Ілларіона Павлюка.

”Українська література розвивається, і в ній є що читати. Вона вже виходить, насмілюся це сказати, на один рівень із закордонною літературою. Стосовно того, чи достатньо її, – так. Однак з-поміж того, що ми бачимо, все одно потрібно відбирати й фільтрувати, що цікаво буде читати саме тобі”.

Яна сказала, що намагається реагувати на всі новинки видавництв. Перед рішенням стосовно купівлі книги збирає відгуки про неї – в інтернеті та від друзів.

Чому книги захоплюють

”Найбільша цінність будь-якої книги в тому, що ти з нею відключаєшся від усього зовнішнього і відкриваєш новий світ”. За словами Яни, через таку свою здатність книжки під час карантину стали порятунком для багатьох людей.

На думку дівчини, цінно, коли твір легко читається: ”Буває так, що в книжці тебе цікавить сюжет, але ти пробираєшся крізь нього, як крізь джунглі. Автор використовує мову, складну для розуміння, і перенасичує твір описами і складними художніми техніками. Але інколи й проста мова погано йде. Ти в книгу не може поринути, і вона ніби виштовхує тебе”.

Яна розповіла, що ритуалів для читання в неї немає: ”Саме читання є ритуалом”.

Історія книжкового блогу

Свій блог з відгуками про книги веде в соціальній мережі ”Інстаграм”.

”Я щоразу соромлюся, коли мій блог називають книжковим, – каже Яна. – Там є й інші речі”.

Акаунт дівчина має 5 років. З її слів, відкрити його запропонували друзі: ”Спочатку я взагалі не розуміла, навіщо це. Там ми спілкувалися і викладали фото. Потім почала міркувати, чим моя сторінка може бути корисна, і зрозуміла, що можу розповідати про книги, – про те, чим я горю. Але я ніколи не думала, що це дійде до такого серйозного ведення блогу, як є зараз”.

Читацька культура

Аудиторією книжкового блогу, переважно, є люди віком від 17 до 26 років – розповіла Яна Гребенюк. Є старші та молодші підписники: ”Було кілька випадків, коли мені писали батьки й дякували мені за те, що я викликала у дитини інтерес до читання. Дитина підписалася на мою сторінку і тепер стежить за відгуками. Це було дуже приємно. Я зрозуміла, що навіть якщо я допомогла одній чи двом людям знайти себе в читанні, це вже великий подарунок”.

За спостереженнями Яни, в Україні розвиваються і книжковий ринок, і книжкове блогерство, і читацька культура: ”Поширюється книжкова естетика. Твори популяризують у соціальних мережах. Більше людей розуміють, що читати – модно”.

”Я не вірю в те, що люди не люблять читати. Я вірю в те, що людина просто ще не знайшла ту саму книгу, яка її закохає в процес читання”,– підсумувала блогерка.

Більше – тут.