25червня2019

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА Ще.. КОЛОНКИ Книгу Володимира Панченка про Миколу Зерова читають і на Кіровоградщині

З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Книгу Володимира Панченка про Миколу Зерова читають і на Кіровоградщині

IMG 4702

Сьогодні закінчив пізнавальне читання книги літературознавця, доктора філологічних наук, професора Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимира Панченка "Повість про Миколу Зерова".

2019 03 20 11 53 36 806Це тим приємніше, бо починав знайомство з текстом ще близько шести років тому з уривків цього дослідження, які друкувалися в журналі «Кур’єр Кривбасу». Праця зацікавила не тільки тому, що йшлося про перебування майбутнього «неокласика» й «ключової постаті національно-культурного ренесансу 1920-х років» на території нашого краю – трирічного викладання латини й історії в Златопільській гімназії (тепер місто Новомиргород Кіровоградської області), –  але й, насамперед, через мою незрадливу любов до чудових сонетів Миколи Зерова, які запам’яталися ще зі студентських – семидесятих минулого століття років: «Чорніє лід біля трамвайних колій», «Розмова на пароплаві» та ін.

"Володимир Панченко довго йшов до цієї книги…. Важко сказати, хто в нас зміг би написати саме таку фактографічно багату, концептуально струнку книгу. І саме так: прозоро-стилістично, елегантно складом і ладом, почасти з легким усміхом, а ще більше з нефорсованою гіркотою. Книжка Панченка має заслужений резонанс. Вона лідирує в різних рейтингах і перемагає в різних конкурсах. Це справді неоціненна праця. Можемо привітати все наше літературознавство з "Повістю про Миколу Зерова", – так  небайдуже відгукується на подію літературознавець, публіцист, громадський діяч Михайло Слабошпицький.

А починалося все ще в середині 1990-х років. Коли з незабутнім науковцем Леонідом Куценком та режисером Володимиром Мощинським Володимир Панченко зняв телефільм «про ті зеровські три літа».

І ось уже в руках читачів книга в чудовому поліграфічному виконанні, яка побачила світ у видавництві «Дух і літера». Як сказано в анотації до «Повісті про Миколу Зерова», «ведучи вільну від академічних надмірностей оповідь, покликану активізувати традицію «повісті минулих літ», автор органічно використовує рідкісні архівні матеріали, раритетні періодичні видання і документи. Його пошуки «утраченого часу» - це спроба максимально наблизити до нас події й обличчя тих «різьбярів», які, попри «підлі і скупі часи», прагли піднести українське художнє слово на «справжні верхогір’я».

b32 3 zerov kamena"Я так і задумував книгу, щоб її можна було читати не тільки як біографію Миколи Зерова — людини унікальної, надзвичайної для всього нашого ХХ ст. і для нас теперішніх. Я хотів би, щоб там було багато повітря, простору і щоб зрозумілим ставало це ХХ ст. для нас теперішніх. Тому що історія вчить тільки тих, хто ходить в цю школу історії», – пояснює автор.

Здавалося б, під обкладинкою цього кремезного фоліанту понад шістсот сторінок зібрано все, що наразі можна розповісти про Миколу Зерова та його час. Втім, оскільки науковці небезпідставно вважають, що «Микола Зеров – це космос», є сподівання, що Володимир Панченко й надалі не полишатиме цієї  теми.

Додамо, що презентація  «Повісті про Миколу Зерова» у Києві вже відбулася. Чекаємо на зустріч з людиною, «зачарованою» Зеровим, уже в Кропивницькому. Адже, крім інформації про Златопільську гімназію 1914-1917 років у книзі зустрічаємо чимало імен, пов’язаних з нашим центральноукраїнським краєм. Тут і цікаві для краєзнавців розповіді про братів Шульгіних, і згадки про Володимира Винниченка, Євгена Маланюка та інших.

 Федір Шепель