19квітня2019

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА Ще.. КОЛОНКИ 90-річна кропивничанка Катерина Годзеліх: Своє життя я провела на сцені

З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

90-річна кропивничанка Катерина Годзеліх: Своє життя я провела на сцені

57109888 264151637865347 1316655068203712512 n

Активній учасниці  хору «Ветеран», ветерану війни і праці Катерині Йосипівні Годзеліх із Кропивницького виповнилося 90 років.

56839670 616998675483698 7213748910546747392 n

З цією поважною ювілейною датою її вітали колеги по співу з побажаннями не хворіти і ще довго триматися на самодіяльній сцені, якій віддала  76  років життя.

Минуле для неї так і залишилося незабутнім спогадом про передвоєнне дитинство, повоєнну юність та довге життя, у якому ні на що не претендувала, нічого  для себе не вимагала,  а головне - не шукала легких доріг.

56435258 2323140854641749 8626874381647216640 nЗростала Катя серед пісень, які вперше почула від рідної неньки Лукерки Герасимівни. Від неї та батька, Йосипа Антиповича, успадкувала повагу до старших, розважливість, любов до праці та життя, уміння куховарити, яке знадобилося їй під час тимчасової роботи у підлітковому віці у робітничій їдальні

– У нашій багатодітній родині виховувалося дев’ятеро дітей, з яких залишилися   70-річна сестричка та 84-річний братик, –  згадує Катерина Йосипівна. –  Після закінчення сьомого класу в Іланську Красноярського краю  протягом дев’яти місяців навчалася у дорожньо-технічній школі, а також у школі, яка готувала майбутніх приймачів вантажів на міській залізничній станції. Шкільний вчитель музики прищепив мені любов до музики та співу. Не соромилася  демонструвати вокальні здібності зі сцени, а вже у 15 років вперше виступила з романсом Аляб’єва «Соловей»на місцевому радіо. Після переїзду до Норильська, де мама працювала на нікелевому заводі оператором,  продовжувала брати участь у концертах художньої самодіяльності в складі аматорських колективів.

57056113 2037769386341518 928162404263526400 nНе забула про своє дитяче захоплення і після переїзду на Україну після заміжжя з Іваном, якого дуже любила і прожила 44 роки. Протягом тривалого часу працювала диспетчером тресту «Кіровоградмашбуд». На заслужений відпочинок пішла 1991 року, а вже через п’ять років потому взяла участь в першій телепередачі «Киньте все, гармошка грає!», започаткованою в ефірі обласного телебачення незабутнім  Артуром Борисовичем Будулатьєвим.

– Катерино Йосипівно, ще раніш ви почали виступати в складі колективу кіровоградського хору «Ветеран», історія якого  бере початок з 1988 року. На той час Катерина Іванівна Безніщенко, яка працювала  інструктором із культурно-художньої роботи Будинку офіцерів, відвідала під час службового відрядження у Києві концерт за участю хору ветеранів війни. Після повернення  до Кіровограда вона почала роботу в цьому напрямку. Кажуть, що Ви прийшли на репетицію новоствореного у місті колективу однією з перших

– Це правда. Разом зі мною у вокальній групі під керівництвом Ольги Олексіівни Кукліної співали Надія Олійник, Федір Поляков, Зінаїда Рагузіна, Іван Адаменко, Віктор Орєхов. А вже пізніше колектив поповнився новими виконавцями і він став зватися хором. Не можу не згадати моїх друзів по хору: Клавдію  Бублик,  Раїсу Переверзеву, Івана Бариша, Леонід Гурьєва, Елеонору Хабарову, Аллу Халанську, Віру Маєвську, Григорія Хоменка, Олександра Полтавця.

56835528 2291114021156810 2121347590887833600 n–  На  сцені Ви  співаєте понад 75 років. Можна сказати, що зріднилися з хоровим колективом, натхненником якого є  справжній ентузіаст, хормейстер Вікторія Миколаївна Карпова, яка називає Вас людиною, безмежно відданою пісенному мистецтву.  Навіть на милицях ви відвідуєте регулярно заняття хору.

– Я щиро вдячна керівнику хору, яка  постійно працює над збагаченням репертуру концертів. Виступаємо у філармонії, обласному госпіталі  для ветеранів війни, будинку для престарілих,  на літніх концертних майданчиках, на сцені обласної філармонії. Були лауреатами  щорічного  обласного  фестивалю самодіяльного мистецтва «Калиновий спів». Своєрідною візиткою колективу стала пісня  покійного вчителя музики  з 16-ї школи Анатолія Рудумана «Бережіть, друзі, ветеранів війни», під час виконання якої в музичному супроводі Юрія Малиновського присутні на  концертах зустрічають її стоячи. А ще ми вміємо проводити своє дозвілля. Завжди вітаємо  учасників хору з днем народження, організовуємо  «вогники», п’ємо чай та каву зі смаколиками, розмовляємо між собою про маленькі перемоги і труднощі в житті, яке так непросто у багатьох складається. Руки не опускаємо.

– Катерино Йосипівно, а скільки у вашому особистому репертуарі пісень, виконаних зі сцени? – цікавлюся.

56706225 393294701520504 6088305730526380032 n – Цю пісню я виконувала, зокрема, під час свого лікування в санаторії міста Миргород на Полтавщині в присутності 400 глядачів. .Люблю виконувати пісні про любов і вірність з довоєнного кінофільму «Моряки», а ще «Бескозырка – подруга моя боевая», «Ой, ты речка, речка» з кінофільму « «Ссора в Лукашах» 1959 року випуску. «Под окном черемуха душистая колышется», «В старой сказке говорится про волшебные дела», «Місяць на небі» та «Ой не світи, місяченьку».

Слухаю співрозмовницю – і вже вкотре дивуюся її цупкій памяті про давно минулі події життєві. Скільки пісень було виконано  нею під час  нашої зустрічі високим жіночим голосом з назвою сопрано. Про себе думаю, що без спеціальної музичної освіти так співати – це так вміти треба!

                                       Анатолій Саржевський,

 фото автора та з архіву К. Годзеліх і В. Карпової