Ще.. З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ
Вибори минули, боротьба за Україну триває
- Останнє оновлення: 22 квітня 2019
Сталося те, що сталося – переважна більшість українців обрала на пост Президента України пана В. Зеленського, якому ще доведеться довго вчитися працювати президентом
Ми, прихильники П. Порошенка, маємо визнати перемогу В. Зеленського і його електорат і поздоровити його з перемогою. Ми маємо поздоровити виборців В. Зеленського, хоча я особисто вважаю цей вибір хибним.
Але я хотів би, щоб В. Зеленський своїми діями на посту Президента України довів, що я помиляюся.
У своєму виступі після оголошення даних екзит-полу на 18.00 П. Порошенко сказав, що поздоровить В. Зеленського з перемогою, а також виявив шляхетну готовність надати йому будь-яку допомогу і ввести в курс справ. Те, що Зеленський вже подякував П. Порошенку за це і сказав, що при потребі звертатиметься до нього за порадою, дає надію на те, що трансформація влади в Україні відбудеться цивілізовано і без конфронтації.
На долю Президента П. Порошенка і його партнерів – керівників Урядів А. Яценюка та В. Гройсмана – випав найтяжчий і найдраматичніший період в історії незалежності України, пов'язаний із неспровокованою агресією путінської Росії – анексією Криму й окупацією частини Донбасу.
Завдячуючи зусиллям П. Порошенка, його команди і сотень тисяч українських патріотів Путін не зміг піти далі Донбасу і не вирішив жодного свого завдання - ні визнання анексії Криму, ні перетворення Сходу і Півдня України на «Новоросію», а решти України – на «Малоросію», ні федералізації України, ні відмови України від курсу на ЄС і НАТО. Багато сил доклав П. Порошенко до створення нової української армії і розвитку ОПК, посилення євроатлантичної інтеграції України.
Я не знаю жодної країни у світі, в якій би під час воєнних дій зростала економіка. Протягом останніх кількох років відбулося підвищення зарплатні і пенсій для переважної більшості громадян України. Починаючи з 2015 року П. Порошенко приділяв надзвичайно велику увагу децентралізації і сьогодні ми вже маємо перші позитивні зрушення у цій великій справі. Протягом минулих п’яти років за сприяння П. Порошенка відбувся подальший розвиток гуманітарної сфери і культури України.
На початку 2019 року завдяки титанічним зусиллям П. Порошенка сталося омріяне українцями протягом багатьох століть диво – отримання від Вселенського Патріарха Варфоломія довгоочікуваного Томосу – документу на право створення незалежної від Москви Православної Церкви України (ПЦУ). На мій погляд, П. Порошенко продовжив справу князя Володимира Великого-Хрестителя України-Русі. Створення ПЦУ дозволяє українцям остаточно звільнитись від ідеологічного і духовного московсько-ординського зомбування. Лише одне здобуття Томасу вводить ім'я Петра Порошенка в історію України навіки.
І в тому, що в Україні відбулися демократичні і прозорі вибори Президента України, є ще однією заслугою П. Порошенка перед українським народом.
Сьогодні ми маємо подякувати Петру Порошенкові за все те добре і важливе, що йому разом з нами вдалося здійснити протягом минулих 5 років. В. Зеленському є з кого брати приклад і в кого вчитися.
За оцінками вітчизняних та іноземних експертів за п’ять років свого президентства П. Порошенко зробив для України більше, ніж усі попередні президенти України разом узяті. І це вочевидь дійсно так.
П. Порошенко заявив, що він залишиться у політиці й надалі і разом зі своєю партією БПП «Солідарність» продовжить у парламенті працювати для реалізації всіх тих планів і реформ, які він започаткував на посту Президента. Переконаний, що прихильники П. Порошенка продовжать і надалі його підтримувати. Боротьба за Україну продовжується.
За кілька тижнів П. Порошенко залишить пост Президента, але він залишиться загальновизнаним сильним і мудрим лідером української нації і не піде на пенсію, як його попередники. І сьогодні ми – його прихильники і виборці – заявляємо, що разом із ним і його партією БПП «Солідарність» ми продовжимо боротьбу за європейську Україну.
Думаю, що найголовнішим завданням на наступні півроку – це зберегти нинішній склад парламенту, а у жовтні обрати нову проукраїнську Верховну Раду, яка могла б компенсувати слабкість і некомпетентність новообраного президента.
Посада Президента ще не робить автоматично того, хто її обіймає, лідером національного масштабу. І ми маємо такий сумний приклад в особі В. Януковича. На мій погляд, у В. Зеленського є шанс пройти важкий і тернистий шлях становлення як Президента України, якщо у нього вистачить розуму, політичної волі і мудрості використати величезний досвід і широку політичну ерудицію свого опонента П. Порошенка, призначивши його щонайменше на посаду свого головного радника з питань державного будівництва і зовнішньої політики. Переконаний, що такий неординарний крок В. Зеленського був би позитивно оцінений не тільки більшістю його виборців, а й виборців П. Порошенка і тим самим об’єднав би Україну. Переконаний, що такий крок був би позитивно оцінений і на міжнародній арені, на якій П. Порошенко користується великим авторитетом. Такий крок В. Зеленського сприяв би стабільності розвитку України і незворотності курсу її євроатлантичної інтеграції. Такий крок сприяв би також надходженню іноземних інвестицій і прискоренню економічного розвитку України. Звісно, не факт, що П. Порошенко і В. Зеленський змогли б співпрацювати, але спробувати можна було б. Головне на цьому шляху – це переступити через свої особисті амбіції заради України. Все для України і нічого особистого! Якщо 19 квітня під час дебатів-шоу на стадіоні «Олімпійський» ставали разом на коліна, співали разом гімн - разом і працюйте! Дуже не хотілося б, щоб все те позитивне, яке з величезними зусиллями було здійснено під час президентської каденції П. Порошенка, було б розтринькано і відкинуто тільки тому, що це зробив П. Порошенко, спираючись на підтримку Верховної Ради і українського народу. Ми нарешті маємо прийти до спадкоємності державної влади і до збереження та посилення основних трендів розвитку українського суспільства. Такий крок В. Зеленського став би ноу-хау у сфері розвитку не тільки української, а й світової демократії. І було б добре якби про такий свій крок В. Зеленський оголосив би вже під час своєї інавгурації.
Олексій Волович,
кандидат історичних наук
