09квітня2020

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА Ще.. КОЛОНКИ Про італійські містечка з незвичними назвами через призму бачення мешканця Кропивницького (ФОТО)

З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Про італійські містечка з незвичними назвами через призму бачення мешканця Кропивницького (ФОТО)

2019 12 13 12 10 01 865

Є немало італійських міст і містечок, назви яких уже давно стали звичними для нашого слуху: Рим, Флоренція, Мілан… Але значно більше таких, котрі й вимовити чи впіймати на слух вдається не відразу.

DSC08868

Втім, вони настільки цікаві своєю історією, привабливі стародавньою архітектурою та довколишніми пейзажами, що про них бодай побічно хочеться розповісти. Адже завдяки брату Анатолію мав щасливу нагоду там побувати минулого листопада. А розповісти, до речі, не так вже й просто. Ось, що сказав з цього приводу один з мандрівників: «Уже через добу до мене стало доходити, що середньовічні тосканські міста влаштовані переважно однаково. Передмістя до уваги не беремо, а далі ніби під копірку: могутній  - або не надто - фортечний мур, вузенькі криві вулички, де машинам роз’їхатися доволі проблематично, собор, головний майдан. І, - що найважливіше! – все це не набридає, навпаки – суцільний не замутнений кайф…». А щоб читачі зрозуміли про що ж все-таки йдеться, сподіваюся, що й цього разу в пригоді стануть зроблені в кожному з цих містечок світлини.

DSC08417

 Роккатедерігі, Рока д’Орція, Монтальчіно…

Перебуваючи в Тоскані, відкрив для себе чимало містечок-фортець на верхівках гір чи пагорбів. Здається, що прямо на небі збудовані криті черепицею будиночки Роккатедерігі. Як тут не подумати, що вони разом з тобою вибралися туди, щоб побачити казкові довколишні краєвиди.

Рока д’Орція вразила височенним замком. Шкода, що він якраз був зачинений для відвідування. Тож довелося поблукати крутими стежками біля його підніжжя. Побачити звідти тосканську веселку, що зависла десь за містом у виноградниках та оливкових гаях.

А ось містечко Монтальчіно, де виробляється Брунелло - найдорожче вино не лише в Тоскані, але й всій Італії, - дало можливість  подивитися на фортецю й збоку, й оцінити суворий кам’яний чотирикутник з середини. У кав’ярні, заставленій неймовірною кількістю різноманітних винних пляшок, заплатили за вхід і, таким чином, змогли піднятися на стіни старої фортеці. Поглянути звідти на довколишню панораму Тоскани, а також на старе місто з його баштою з годинником, собором, вузенькими вуличками, яким уже не одна сотня років.

DSC08441

 Масса Маріттіма

Посеред живописних гір, пагорбів і долин Тоскани в провінції Гроссето є гарне місто Масса Маріттіма. Виявилося, що й цей тосканський населений пункт теж веде свій відлік від етрусків, котрі започаткували його як шахтарське поселення й видобували тут срібло. Досі видно якісь печери чи входи до старовинних копалень. Надзвичайно швидко воно розвивалося в середні віки. Про тодішнє багатство й славу Масси свідчать, зокрема могутні фортечні мури, величний храм одинадцятого-тринадцятого століть, висока оглядова башта та житлові квартали старовинних будівель. У 1555 році місто - вже після пізанців та сієнців - підкорила флорентійська династія Медічі. Нині це один з туристських центрів. Славиться, зорема, виноробством. Свято вина й  родючості, коли все місто перетворюється в один великий дегустаційний зал тут проводиться, здається, двічі на рік. Тут же відбуваються й середньовічні костюмовані дійства, коли змагаються арбалетники тощо. А ще на сходах Кафедрального собору кращі колективи Італії дають оперу. До речі, храм справив незабутнє враження своєю красою. Виявилося, що пізанські архітектори й художники починали його в романському стилі, а вже при правлінні Сієни споруджувати закінчили в готичному. Фасад собору прикрашений чудовим різьбленням по каменю,  а над його головним входом є мармуровий барельєф, що розповідає про життя святого Цербонія, покровителя міста. Центральний майдан, що носить ім’я Джузеппе Гарібальді, де стоїть собор, оточений середньовічними палацами заможної знаті й адміністративними будівлями минулих епох. В одній з них зараз Археологічний музей. Цікаво, що досі кам’яні арки слугують межею між Новим містом, що на верхівці гори, й старим – біля підніжжя пагорба.

Після сказаного. А ще побачив, походив вуличками, позаглядав до старовинних церков, скуштував місцевих страв, кави або капучіно в Сант-Анджело-ін-Колле, Больсені, Монторсайо, Гроссето, Кампаньятіко, Монтемассі… Запитують: чи не було присиченості від такої кількості краси, яка водночас звалилася на голову? Ні. Але прикро, що інколи не встигав просто поглянути в бік чогось небаченого раніше, куди безперервно показувала братова рука.

2019 12 13 12 10 18 738

2019 12 13 12 13 34 885

IMG 20191106 144159

IMG 20191114 104310

2019 12 13 12 11 15 447

          Федір Шепель,

фото автора та Анатолія Шепеля