23вересня2017

ГОЛОВНА Ще.. КОЛОНКИ Про конспірацію приватного бізнесу та його багаторічну консолідацію з міським бюджетом

З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Про конспірацію приватного бізнесу та його багаторічну консолідацію з міським бюджетом

Сьогодні деякі кропивницькі ЗМІ поширили інформацію про те, що «21 лютого, в день проведення першого засідання 8-ї сесії міської ради, яку… проводив секретар міськради Андрій Табалов, між ТОВ «Телерадіокомпанія TTV» та виконавчим комітетом міської ради Кропивницького було підписано договір вартістю 191,99 тис. грн»

Йшлося про те, що «згідно з умовами договору, телерадіокомпанія взяла на себе зобов’язання надати послуги з виготовлення телерадіопродукції, соціальної реклами та їх трансляції протягом 2017 року… Станом на сьогодні власниками-засновниками ТОВ «Телерадіокомпанія TTV» є Михайло Попов та Ігор Краснюк. Останній, у грудні 2015-го року, замінив у списках власників депутата міськради Ігоря Волкова».

Інформація про це містилася на сайті електронної системи публічних закупівель «ProZorro».

Підпис під згаданим документом поставили ніби директор ТОВ «Телерадіокомпанія TTV» Оксана Васильєва та міський голова Андрій Райкович, який за офіційними даними того дня перебував у відпустці.

У журналістів "З перших уст" відразу виникло запитання, як могло таке статися, що міський голова-відпускник підписує офіційні документи.

Оксана Васильєва в розмові з нашим кореспондентом заперечила, що договір підписувався в день сесії міськради 21 лютого. За її словами, це було зроблено кількома днями раніше. Тож, Андрій Райкович – чистий.

Однак за «вичерпаним конфліктом» ховалося дещо інше. На перший погляд, незначна деталь. З якого дива приватна телерадіокомпанія фінансується з міського бюджету?

Якщо ТТV – приватна структура – то це чийсь бізнес. Якщо це бізнес – то започаткований з метою одержання прибутку для збільшення багатства його власника.

Стоп! А до чого тут міський бюджет, з якого власне й виділено ні багато ні мало – майже 200 тисяч гривень?

От тут і є найбільша заковика наведеної вище замітки.

Виходить, Ігор Волков, будучи головою бюджетної комісії міської ради нинішнього скликання, зробив усе, від нього залежне, аби ТОВ «Телерадіокомпанія TTV» коштом міського бюджету.

Непоганий «бізнес». А головне – прибутковий.

Памятаючи про одне з головних правил журналістики – неупередженість, ми намагалися отримати коментар і від пана Волкова. Однак його телефон уперто не відповідав. Причин тому може бути кілька: наших наполегливих дзвінків не почули, ними знехтували, інший варіант…

Чому так? Здогадайтеся самі. Щоб полегшити те гадання, довзолимо собі навести всього дві минулорічні статті про заробляння на міському бюджеті. Після їх прочитання буде легше робити висновки…

Стаття перша:

«Ігор Волков, користуючись депутатством, отримав на свої підприємства сотні тисяч гривень із бюджету, але на критику обіцяє «реагувати адекватно»

21 січня нинішнього року наша газета опублікувала матеріал «Дорогий піар під час кризи, або Чи потрібне висвітлення діяльності міськради?», у якому йшлося про те, що Кіровоградська міськрада, попри брак коштів для розв’язання соціальних проблем своїх виборців, передбачила в бюджеті 843,5 тисячі грн на висвітлення своєї діяльності. Найцікавішим є те, що частину цих коштів отримає приватна телекомпанія TTV, одним із засновників якої донедавна значився депутат міської ради Ігор Волков.

Днями ця історія отримала продовження. В соцмережах з‘явилося повідомлення про те, що Національне антикорупційне бюро перевірить законність фінансування приватного телеканалу Кіровоградською міськ-радою. В повідомленні, зокрема, зазначається, що одним із співзасновників ТТV з грудня 2015 року «є Ігор Краснюк – директор ТОВ ВКФ «Спліт». Власником «Спліту» є депутат Кіровоградської міськради нинішньої та попередніх каденцій Ігор Волков, котрий на останніх місцевих виборах зайшов до міської ради як представник «БПП «Солідарність», хоча до цього був активним членом «Партії регіонів». Саме Волкова у грудні серед засновників телерадіокомпанії TTV змінив Краснюк, який, фактично, є підлеглим Волкова». І далі: «За затвердження і Програми, і Бюджету, у якому були закладені гроші на цю програму, голосував і Ігор Волков (15-та сторінка Протоколу). Більше того, за прийняття Бюджету він особисто агітував голосувати (38-39 сторінки Протоколу) інших депутатів під час пленарного засідання у своєму виступі, ні словом не обмовившись про наявний конфлікт інтересів».

За коментарем телефоную Ігорю Вікторовичу.

– Ви ж добре знаєте, що діє закон про порядок висвітлення діяльності органів влади, – каже він. – Тому міська рада нічого не порушила.

– Але ж ви зацікавлена особа! – намагаюся заперечити.

– Я знав, що через це можуть виникнути неприємності, тому ще в грудні вийшов із співзасновників, – парирує депутат-підприємець.

Про те, що новий співза-сновник – його підлеглий, жодного слова. Але ж, як відомо, як не замітай сліди, сховати їх все одно не вдасться. Встановлено, що приватний канал почали фінансувати з міського бюджету з 2011 року, коли Ігоря Волкова було обрано на посаду секретаря міської ради. Того ж року TTV отримує 95 996 грн., наступного – вже 143 995 грн., у 2013 р. – 179 995 грн. У 2014 році на телеканал встигли перерахувати тільки 65 997 грн. із 200 000 грн., бо І. Волков позбувся крісла cекретаря міськради.

Проте, зазначається далі в повідомленні, «в 2015-му році телеканал знову отримав фінансування – рекордні 198 990 грн. Цього разу він був єдиним ЗМІ, окрім комунальної газети, на який з бюджету виділялись кошти. Всього на свій телеканал Ігорю Волкову вдалось забрати з міського бюджету 684 973 грн».

Цікавою є ще така інформація: «Всі зазначені рішення (про фінансування телеканалу з бюджету) з 2010 по 2015 роки приймались депутатами, що пройшли від Партії Регіонів, яка одноосібно мала більшість у міськраді. У міськраду 7-го скликання депутат Ігор Волков пройшов від БПП і очолив бюджетну комісію, а тому безпосередньо брав участь в розробці рішень щодо виділення коштів для свого телеканалу».

Ігор Волков не повірив, що цікавлюся питанням «освоєння» ним бюджетних коштів за власною ініціативою як журналіст і член кіровоградської громади, тож пообіцяв «діяти адекватно». Очевидно, він вірить у свою непогрішність, і те, що газета насмілилася в цьому засумніватися, сприймає як замах на його честь і гідність.

Нагадую Ігорю Вікторовичу, що за його секретарювання в міськраді з бюджету щороку виділялося близько трьохсот тисяч гривень на помиття бомжів у лазні, яка майже повністю є його власністю. Це йому не дуже сподобалося.

– Місто доплачувало мені за те, що лазнею користувалися пенсіонери, а не бомжі, – уточнює сердито.

Але ще більше він почав нервувати, коли торкнулися його президентства в обласній федерації шахів. Я нагадав, як він в одному зі своїх інтерв’ю напередодні місцевих виборів хвалився зробленим для розвитку цього виду спорту в місті, в той же час шаховий клуб «Біла тура», де працює відомий тренер Григорій Дубівка, десятки років тулиться в підвалі без елементарних зручностей.

– Знаєте, що маленькі шахісти справляють там природні потреби у відро? – запитую, але відповіді не отримую, натомість чую:

– Все! Мені немає про що з вами більше говорити!

А я ще хотів поцікавитися, навіщо йому, підприємцю, очолювати громадську раду при Головному управлінні Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, комісію з питань бюджету, податків, фінансів, планування та соціально-економічного розвитку міської ради. Втім, я здогадуюся, навіщо. Бути якщо не у владі, то близько до неї – це той же бізнес, десь щось і перепаде. Це Волков утямив давно, ще коли на початку 2000-х, будучи власником магазинів, очолив управління преси та інформації облдерж-адміністрації. Пригадую, як він повчав тоді редакторів газет: «З чого я починаю робочий день на своєму підприємстві? Я цікавлюся в бухгалтера, скільки надійшло коштів за попередній день. Робіть і ви так». Він не враховував, що доходи бідних редакцій не можна було порівнювати з доходами його підприємства.

Не хочу, як мовиться, стригти всіх під одну гребінку, однак приклад Ігоря Волкова свідчить, що підприємці йдуть у депутати не тільки для того, щоб ощасливити своїх виборців. Їм не шкода якоїсь тисячі гривень на встановлення лавки для бабусь чи на фарбування під‘їзду (та ще й з деяких пір обов’язково в національні кольори) – це їм повернеться сторицею, своє вони «відіб’ють».

Якщо кіровоградська громада не прокинеться, її обдеруть як липку. Їй варто насамперед замислитися, чи треба обирати до ради одних підприємців. Не заперечую, вони розумні й спритні, але давно відомо: своя кишеня ближче до тіла. І як би не били вони себе в груди, клянучись служити громаді, на першому місці в них – власні інтереси. Хоча, звичайно, можуть бути й винятки…

Валерій М’ятович (2.04.2016)»

Стаття друга
«Кіровоград: Як відмити гроші у "пільговій" лазні?

Щороку у Кіровограді міськрада приймає “Програму соціального захисту та соціальної підтримки окремих категорій населення міста Кіровограда”.

Мова йде про рішення Кіровоградської міськради № 78 від 23.02.2016, №3926 від 27.01.2015, №2755 від 29.01.2014, №2226 від 29.02.2013, №1156 від 26.01.2012 та №95 від 27.01.2011р.

Що таке “окремі категорії громадян” – питання цікаве, адже під цим терміном у програмі згадується чимало різних категорій, хоча у більшості випадків вона залишається нерозшифрованою.

Під окремими категоріями, що зустрічаються у документах, слід розуміти ветеранів ВВВ, ветеранів Афганістану та членів їх сімей, чорнобильців, ветеранів соціалістичної праці, ветеранів АТО, людей з обмеженими можливостями, громадян, яким виповнилося 100 і більше років і почесні громадяни міста.

У згаданих програмах міськради з 2010 по 2014 роки викликає цікавість окрема стаття “Надання пільги окремим категоріям громадян міста Кіровограда за отримані послуги лазні”. Після дворічної перерви у фінансуванні цієї “соціальної” статті, мер міста Андрій Райкович заговорив про можливість її відновлення. 28 березня від міського голови пролунала заява щодо відновлення роботи міської комунальної лазні. За словами Райковича, з відповідним проханням до нього звернулися містяни, які висловили незадоволення відсутністю умов відвідувати комунальну лазню.

“Це важливе соціальне питання. І багатьом людям така послуга надзвичайно потрібна. Тому даю завдання своїм заступникам знайти необхідне приміщення, обстежити його, визначити вартість робіт, та в найкоротші строки відкрити міську лазню”, – відзначив Андрій Райкович.

Які саме люди зацікавлені в такій екзотичній послузі стає зрозумілим, якщо заглибитись в історію питання. А вона наступна.

Лазня, на яку виділялись бюджетні кошти у 2010-14 роки, належить ТОВ “Міськпобутсервіс”, власником якого є голова бюджетної комісії Кіровоградської міськради Ігор Волков, і знаходиться на вул. Преображенській, 88.

Починаючи з 2010 року підприємство зверталось до Кіровоградської міськради з проханням про виділення у програмі соціального захисту та соціальної підтримки населення видатків на відшкодування фактично понесених збитків за надану пільгу за послуги лазні окремим категоріям громадян міста.

Хто саме ховався за терміном “окремі категорії громадян міста” – ніде не значилось. У відповіді на інформаційний запит ГО “Асоціація Політичних Наук” до міськради зазначено, що у 2010 році пільгою скористалось 14 282 особи, за що підприємство ТОВ “Міськпобутсервіс” з міського бюджету отримало 199,9 тис.грн.
2011 рік – 18 666 осіб – 279,9 тис.грн.
2012 рік – 16 557 осіб – 241,8 тис.грн.
2013 рік – 20 546 осіб – 308,2 тис.грн.
2014 рік – 7 515 осіб – 112,7 тис.грн.

Загалом в період з 2010 по 2014 роки, на цю соціальну статтю міськрадою було виділено 1 145,5 тис.грн.

Засновником ТОВ “Міськпобутсервіс” значиться голова бюджетної комісії Кіровоградської міськради Ігор Волков, у 2015 році обраний від БПП “Солідарність”. У минулому скликанні, з 2010 року він був обраний депутатом міської ради від Партії Регіонів, і до 2014 року обіймав посаду секретаря міськради.

Яка процедура отримання відшкодування? – Підприємство звертається до міської ради з проханням виділити йому кошти, бюджетна комісія передбачає їх у Програмі соціального захисту та соціальної підтримки населення, а у кінці року підприємство подає кількість громадян, яким нібито була надана пільга, і отримує відповідну суму відшкодування.

Перший транш підприємство отримало у 2010 році і припинило отримувати кошти у 2014-му. Цей період співпадає з часом обрання (2010 рік – авт.) і перебування на посаді секретаря міськради Волкова, і його відставкою у 2014 році, відповідно.

Фінансування міської лазні було скорочено у 2014 році, відповідним рішенням сесії міськради від 24 квітня 2014 року. Проти цього рішення активно виступав Ігор Волков, не приховуючи конфлікту інтересів і лякаючи присутніх “зростанням соціальної напруги”. Після скорочення фінансування, лазню демонстративно закрили.

Саме у своєму виступі на сесії міськради Ігор Волков та голова ветеранської організації Віталій Вієвський зазначили принаймні одну групу осіб, які в даному випадку можна віднести до “окремих категорій”. Вієвський від імені ветеранів закликав депутатів міськради залишити 150 тис.грн. дотації міської лазні “для покриття 50% пільги для ветеранів”. При чому, якщо сам Волков під час виступу на сесії міськради, захищаючи фінансування свого підприємства, говорив про 450 пенсіонерів, які буцім-то не зможуть більше митись на пільгових умовах, то Вієвський заявив про 20 (!) тис. ветеранів, про що повідомляла місцева газета “Україна-центр”.

Подібна ситуація з обмеженням фінансування стосувалася приватного місцевого телеканалу “ТТV”, що належить тому ж таки депутату Волкову. Так склалося, що початок фінансування з бюджету і телеканалу, і бані збігся у часі з отриманням Волковим посади секретаря міської ради. Скорочення фінансування – з відставкою. За статтею “підтримка ЗМІ”, з бюджету за період роботи ради 6-го скликання вдалось отримати 684 973 грн.

За словами співробітників лазні, відвідувачів вони мали не багато, і то – в основному по суботах. Цією інформацією співробітники поділились із журналістом “Першої Електронної”. Проте, якщо вірити даним по відвідуваності, поданим у міськраду, наприклад, за 2013-й рік лазню відвідало 20 546 осіб, тобто, по 56 чоловік на день, якби заклад працював без вихідних.

Надії відновити фінансування свого підприємства Волков не втрачав у 2015 році. Інтереси ТОВ “Міськпобутсервіс” він лобіював на засіданні бюджетної комісії, але безуспішно. Начальник відділу соціальної підтримки населення Юлія Вовк повідомляла, що підприємство не надало розрахунків і не заявляло про наміри отримати таку компенсацію з міського бюджету.

І от у 2016-му, після заяви міського голови Райковича, у ТОВ “Міськпобутсервіс” знову з’явився шанс отримати міське фінансування. Адже навряд чи хтось буде будувати заново лазню для “окремих категорій громадян”, якщо в місті вже існує відповідний об’єкт, тим паче, якщо його власник – однопартієць міського голови.

Дмитро Сінченко, 

для мережі викривачів Corrupt UA»

Коментарі, як кажуть, зайві.

BOTTOM 1