З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

І згадалася поезія, присвячена пам’яті бійців 3-го окремого полку спецпризначення з Кропивницького...

Напередодні цьогорічного Дня Збройних Сил України місцева поетеса Світлана Ярошевська, з якою творча доля звела автора цих рядків у 60-х роках на засіданні літературного клубу «Сівач» при тодішній кіровоградській міській бібліотеці для юнацтва імені Т. Г. Шевченка, передала поезію, присвячену пам’яті бійців 3-го Окремого полку спецпризначення з Кропивницького, загиблих на сході України за суверенітет України.

Вдячні містяни встановили в центрі парку меморіальну стелу зі світлинами кіборгів, яким би ще жити й жити. Радіти протуберанцям ласкавого сонечка і погожій днині, морозяним дням, тішитися своєю присутністю в колі рідних та близьких людей, щасливитися посмішкам, радіти успіхам у мирному житті. 

І коли сьогодні, 6 грудня, в приміщенні обласної філармонії відбувалися урочистості з нагоди відзначення дня Збройних Сил України, під час яких 34 спецпризначенця отримали народні відзнаки «Срібний вовкулака» від волонтерки Оксани Червоної, подумалося, що ними мали б бути нагородженими і понад 40 бійців-кіборгів, які не дожили до сьогоднішнього дня і вже ніколи-ніколи не обнімуть своїх батьків, люблячу дружину чи кохану, не підкинуть на рідних батьківських руках високо над землею своїх малолітніх дітей, не ступлять на довгі і короткі алеї знайомого парку біля військової частини. 

Нині це роблять за них бойові побратими. 

Йдучи біля стели, стишують крок, повертаючи голову у той бік, де на них дивляться ровесники зі світлин – ще живі… І відлунюють в моїй пам’яті сумні рядки, написані педагогом і поетесою Світланою Ярошевською в поезії «Кіборги»:

«Нельзя стрелять» – мобильник говорит,

А голос и прокурен, и простужен.

Но кровь еще горит в осенних лужах.

Душа еще майданово горит.

На взлетной полосе стоит вода.

Закат последний тяжко пламенеет…

А парка Ковалевского аллеи

Нас не увидят никогда.

Анатолій Саржевський,

фото автора