Ще не було презентації літературно-історичного збірника «Таємниці Байгорода Юрія Яновського», який щойно очікувано з’явився у кропивницькому видавництві «Імекс-ЛТД», а вже бачиться ціла серія подібно скомпонованих книг.
Наприклад, наступним кроком до всебічного осягнення 100-річчя Української революції у нашому краї, могло б бути перевидання повісті Юрія Липи «Рубан». З відповідними розлогими коментарями фахівців-істориків, краєзнавців, літературознавців, географів…
Тим паче, що, на відміну від Юрія Яновського, Юрій Липа чи не на кожній сторінці наголошує, що події відбуваються не у якомусь там вигаданому населеному пункті, а саме в Єлисаветі 1919 року. А його головний герой, отаман-самостійник Рубан, впевнено заявляє: «Оце Єлисавет – моя столиця»!
Опис тогочасного міста на Інгулі й околиць настільки детальний і правдивий, що свого часу відомому краєзнавцеві Володимиру Боську не лишалося нічого іншого, як впевнено заявити, що Юрій Липа таки бував тут. Зокрема, в «Історичному календарі Кіровоградщини на 2010 рік», коли письменнику, уродженцю Одеси, Юрію Липі виповнилася чергова кругла дата, дослідник написав: «…у 1917 році добровольцем вступив до Куреня морської піхоти Армії УНР. …перебував на Єлисаветградщині». І хоч нам ще невідомі джерела, які б підтверджували таке перебування, всі, хто читав повість «Рубан», не можуть сумніватися у сказаному. Ось лише окремі цитати твору. Хай вони вас, читачу, не втомлять, а зацікавлять.
«Ідуть люди з Холодного Яру, чути голоси з Чорного Лісу… Є Гризло, є Чорний Ворон… «Іде військо, як мури, // За те діло святе; // То наш батько Петлюра // До щастя і волі веде»…
…Люди Рубана обожнювали його. Їх єднали назви битв: Новгород (Новгородка-Ф.Ш.), Оситняжка, Веселий Кут, Любомирка. І себе вони звали: «Ми - рубанівці». Це було під час його походу на Олександрію… на їхній дорозі з’явився і поповз потяг червоних росіян…
…На станції Ново-Українці стояв висланий робітниками-ельвортівцями з Єлисавету великий «солом’яний» бронепоїзд із колод, а в містечку одночасно розташувались комуністичні агіткурси і трохи залоги… Готові до виїзду на Піщаний Брід…
…оперував Рубан у межрічищу Бога й Інгулу… Ешелони червоних козаків доїхали спокійно майже до Єлисавету, на ніч розташувалися в селі Лелеківціх (Лелеківці-Ф.Ш.). Рубанівці поставали над Інгулом…
…ось виринули білі й жовті доми серед запилюжених акацій – Єлисавет. Над містом панувала важка фортеця з грубими мурами, коло неї в’язниця з невеликим подвір’ям. Упорніков (один з негативних героїв повісті Ф.Ш.), сірий і змучений, побіг відразу до фортеці, де була ЧК… Брат большевика Зінов’єва, анархіст Зінов’єв, мав тут свою сильну партію серед робітників. А ті комуністи, що були, самі ділились на кільканадцять напрямків.
…Упорніков, задихайний, біг у напрямку кінної юнацької школи (кавалерійське училище-Ф.Ш.), де стояла залога. …з боку двірця (залізничний вокзал-Ф.Ш.) блиснуло, загуркотіло і розсипалось марево вибуху. Упорніков підбіг до незабрукованого майдану коло юнацької кінної школи (нині Ковалівський парк-Ф.Ш.)…
Стоїть окремо відділ селян із недалекої Обознівки, Мамайки, Оситняжки…
- Завод Ельволрті – наш.
- Фотрецю – взяли.
- Наші піймали штаб червоний…
- Батьку, Єлисавет наш і не наш. Гниле діло, батьку, висипала жлобня із Явленої, із Злодійських балок – грабіж.
Мовчить місто: трамваї не ходять, люди не ходять. Зробила порядок Гончарівська сотня з Шовкоплясом. Усе вищиться місто, росте. Починається вулиця Велика Перспективна…...Лишень добу був Рубан у Єлисаветі. Від Знам’янки заревла артилерія большевиків».
Здається, що цитат досить. Твір - захопливий із точки зору історичного підґрунтя. Його зміст частково дає відповідь на питання про користь-шкоду українській самостійності від дій таких отаманів, яким змальовано Рубана. Не менш цікавою є особа й автора повісті, Юрія Липи. В 2020 році відзначатимемо 120-ліття від дня народження цього прозаїка, поета, публіциста, громадського діяча й відомого лікаря. А наступного – 75 роковини трагічної загибелі автора української геополітичної концепції, визначного ідеолога українського націоналізму «по-звірячому замордованого НКВД».
А доки справа дійде до реалізації задуму (якщо він комусь припаде до душі), усім зацікавленим радив би, не зволікаючи, звернутися до книги Юрія Липи «Проклятий скарб. Козаки в Московії», де, крім інших історичних речей, під назвою «Нотатник. Визвольні змагання 1917-1921 рр.» вміщено й повість «Рубан». Цікаво, що книга вийшла у …Донецьку! В …2014 році! Зокрема мені цю книгу подарував професор Києво-Могилянської академії о.Юрій Мицик.
х х х
То хто ж такий трагічної долі отаман Рубан? Узагальнений образ чи конкретна особа отамана, більш відомого під іншим прізвищем чи псевдо???
Федір Шепель
Відкрите практичне заняття, присвячене сучасним напрямам робототехніки та безпілотних технологій, провели в Українській державній льотній академії.
