З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Покрова Пресвятої Богородиці і козаки на іконах

Нова книга цьогорічного шевченківського лауреата й професора гарвардського університету Сергія Плохія «Царі та козаки. 

Загадки української ікони» ніби спеціально написана до свята Покрови. Чи не забули, що власне святкуємо 14 жовтня цього року? Так, це День українського козацтва, День захисника Вітчизни, День створення Української повстанської армії (УПА) і навіть … (так випало!)  День художника! 

Втім, головним лишається свято Покрова Пресвятої Богородиці.

Чим воно є особливим для українців? За одною з легенд Богородиця з’явилась на небі під час облоги Києва татарами. Як стверджує автор, поширення покровського культу в Україні починається з ХУ століття з будівництва храму-фортеці в Сутківцях на Поділлі. Найвідомішою з поміж усіх козацьких ікон є Покрова з Дешків  (Київська область) із портретом Богдана Хмельницького. Вона часто-густо випливає як уособлення українського іконопису взагалі. Історик дає можливість повніше зрозуміти, як козацька старшина та її політичні і соціальні настанови впливали на українську іконографію. Цікавим є розвідка про ікони, які належали Покровській церкві останньої Запорозької Січі.

Тенденція «незалежного» мислення запорожців виявилась на одній із них, де Богородиця зображена на верхньому ярусі, а козаки – на нижньому. Отже козацька старшина спілкується з Богородицею без посередництва, як православного духовенства, так і православного царя (цариці). Адже на Запоріжжі існувала усталена практика, коли кіш сам мав останнє слово у розв’язанні будь-яких церковних питань. Розповідається також про знищення Російською імперією ікон-картин Покрови, де, крім інших персонажів, зображувався й гетьман Мазепа.

Втім, Сергій Плохій резюмує, що історія козацьких покров, подібно до історії самого козацтва, не скінчилась із занепадом Гетьманщини. Українські будителі першої половини ХІХ століття віднайшли давні козацькі зображення на іконах Покрови як символ опору й трагічної долі України.

Федір Шепель