20листопада2018

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА Ще.. КОЛОНКИ Кіровоградщина-туристична: молодь подорожувала Бобринецьким районом (ФОТО)

З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Кіровоградщина-туристична: молодь подорожувала Бобринецьким районом (ФОТО)

2018 10 15 14 09 47 000

Директор Кропивницького інженерного коледжу ЦНТУ Микола Сторожук усіляко сприяє тому, щоб випускники очолюваного ним заладу всебічно розвивалися, знали історію та природу рідного краю. 

3 2018 10 15 14 12 15 364

Тому екскурсії перетворюються на пізнавально-виховні поїздки. Родзинки їм  додає участь педагога з великим стажем і знавця найцікавіших місць Кіровоградщини Ніни Бабанської. Котра в свою чергу залучає до таких поїздок відомих геологів, істориків, археологів…

До екскурсії на Бобринеччину цього разу приєдналися також вчителі та учні 14-ої школи.Оскільки мандрівка відбувалася в день Покрови Пресвятої Богородиці, зрозуміло, почалася вона від двох чудових бобринецьких храмів, які є пам’ятками історії та архітектури: Вознесенського собору та Свято-Миколаївської церкви.

А на околиці міста, в Володимирівській балці, вже розглядали так званий «нерукотворний хрест», що утворився на розломі гранітної скелі поблизу невеличкого потічка, що впадає в річечку Бобринку з її правого боку.

Власне тут неймовірно барвистого сонячного дня побачили чимало кам’яних див і рослинних красот. Вразила місцина з живописним нагромадженням величезних кам’яних уламків, де, на думку місцевих жителів, колись був водяний млин (жодних залишків не лишилося).

А ще оглянули так звані тутешні Стоунхенджі! Велетенські камені, розташовані по колу, на лівому березі тієї ж Бобринки. Кущі й окремі деревця глоду, усіяні червоними плодами, на фоні жовтого листя сусідів і блакиті неба справляли справді фантастичне враження. Нічого дивного, у ці дні натхненно працює найдосконаліший художник - Природа!І зовсім прикро, що одна з чудових приток Бобринки (практично в межах міста) з колись привабливими кам’яними гротами й шумливим потоком води засипана горами сміття. І це при тому, що існують легенди про доісторичну стоянку первісних людей і навіть їх культову споруду на цьому місці!

4 2018 10 15 14 13 33 266

Так уже вийшло, що того дня довелося побувати на місцях двох колишніх цвинтарів: єврейського й козацького. Велика територія першого розташована на згадуваному лівому боці Володимирської балки. Очевидно колись тут були тисячі поховань. Зараз збереглися лише окремі кам’яні плити з написами на кирилиці та івриті. Відчувається, що місцину цю давно ніхто не відвідує.

Перш, ніж дізнатися від співробітника обласного краєзнавчого музею Павла Рибалки про друге кладовище, піднялися на один з найвищих тутешніх курганів, що входить до низки з дев’яти «степових пірамід», розташованих між Бобринцем і Олексіївкою. Це - знаменита Залізнякова Могила. До речі, з її вершини, як на долоні, побачили обидва населені пункти!

Як виявилося, назва Залізнякової Могили може бути зовсім не випадковою. До цього схиляє стаття Володимира Ястребова «У запорозькому закутку», написана ним ще у 1885 році. Процитуємо кілька уривків з неї. «За сім вест від міста Бобринця Єлисаветградського повіту є велике село Олексіївка, розташоване по обидва боки ріки Сугоклеї… Через обставини особистого характеру мені довелося побувати в Олексіївці кілька разів і переконатися, що село це складає чималий інтерес в етнографічному і історичному відношеннях. Населення Олексіївки кидається в очі красою типу: високим зростом, овальними обличчями з великими карими очима і прямим рельєфним носом, відзначається високим почуттям власної гідності, що виражається, до речі, звичайним розмовним звертанням «козаче»; в тутешньому костюмі, особливо жіночому, досить уперто тримається старовина… Південна частина правобережного поселення, яка називається «запорозьким кутом», це і є корінна, давня частина Олексіївки…».

А головне Володимир Ястребов розповів про кілька побачених ним тоді документів, що засвічують розташування тут у 1777 році восьми сімейних козацьких зимівників, зокрема, й «багатого осавула» батька легендарного Максима Залізняка! А ще записав спогади про вождя Коліївщини (нагадаємо читачам, що цього року минає 250 років від оспіваного Тарасом Шевченком гайдамацького повстання!). Пам’ять про Залізняка, повідомляв Ястребов, уціліла й у сусідньому селі Коротяку, де дивом збереглася одна з найстаріших на Кіровоградщині православних церков. Ще одна легендарна особистість ігумен Мотронинського монастиря Мелхіседек Значко-Яворський нібито неодноразово відвідував ці козацькі зимівники. «Яворський агітував проти Польщі й унії… Між жителями зимівників в Максимові він помітив особливі здібності, палку уяву, нахили до мрійливості. … Батько Залізняка жертвував гроші на зброю, на саморобні «ратовища», на обмундирування голоти війська Мелхіседека…».

Павло Рибалко розповів, що в Олексіївці на території місцевої школи колись був козацький цвинтар. Одна з мешканок села, котра принагідно підійшла до нашої групи, розповіла, що коли тут кілька років тому проводилися якісь будівельні роботи, то ще знаходили людські кістки… Лишилося й кілька будинків, зведених Анною Задонською, якій в другій половині ХІХ століття перейшла земля, що колись належала Залізнякам.  Для музею знайшли кілька цеглин з літерами «АЗ». Йдучи вулицею з характерною назвою Козачий кут, серед височенного бур’янів виявили залишки старовинної сільської церкви, де в радянську добу насипом зберігався цемент. Знайшли клаптик кольорової  кахельної підлоги. Отож, день починався діючими церквами, а закінчувався нагадуванням про злочини сповідників єдино вірної ідеології…

Втім, це ще не був кінець екскурсії. Геолог Микола Ніколаєнко познайомив з мальовничою місциною на березі Сугоклеї, де мають бути поклади …золота! Так воно чи ні, а справді золота осінь сприяла довірі до його слів…

14 2018 10 15 14 28 04 516

От на такі екскурсії возить своїх вихованців Микола Сторожук. А ще він мріє, що колись втілиться в життя його проект «історичного паркану» навколо споруди очолюваного ним коледжу в Кропивницькому. Оглядаючи той диво-паркан жителі міста й туристи матимуть наочну нагоду пригадати тих видатних науковців, письменників, художників, театральних діячів, котрі працювали й навчалися в попереднику нинішнього навчального закладу - колишньому Єлисаветградському земському реальному училищі (Григоровича, Ястребова, Козачинського, Осмьоркіна, Садовського, Саксаганського, Юру, Шимановського, Чикаленка, Тарковського, Яновського, Маланюка, Бочковського та інших). Втім, то вже зовсім інша історія…

Федір Шепель,

фото автора