ЕКОНОМІКА
Роман Бойко: Аграрнику-початківцю треба запастися стартовим капіталом і терпінням
- Останнє оновлення: 07 вересня 2015
– Ходімо покажу тобі господарство, – сказав Роман, запрошуючи на обійстя. – Ось тут у нас каченята, гуси, тут поросята – Вася, Стьопа і Черчіль. Ну Черчіль, бо старший! Там ще поросята в окремій загороді є. А он там, – показує на горизонт, – ставки і город.
Сільським господарством батько трьох дітей, відомий багатьом кіровоградцям громадський активіст Роман Бойко (на знімку) активно захопився лише в нинішньому році. Місто на селище міського типу Єлизаветградківку, що в Олександрівському районі, змінив ранньої весни. Каже, відчув, що земля – то рідніше.
Раніше він розривався між містом і село, бо не міг надовго залишити господарство. Тепер займається виключно ним. Така різка зміна занять, або як ще кажуть, дауншифтінг, для Романа – це насамперед спроба зробити сім'ю фінансово незалежною.
– Коли серйозно постало питання, як заробляти гроші, я зрозумів, що варто займатися тим, що тобі реально подобається, – пояснює Роман. – Мені подобається сільське господарство.
Бойки мають у своєму розпорядженні два гектари землі й два ставки. Вирощують городину – перець, помідори, капусту, баклажани, огірки. Високий урожай незалежно від погоди гарантує використання крапельного зрошення. Вся продукція екологічно чиста, оскільки вирощується без застосування отрутохімікатів, і користується попитом у покупців.
Щоб устигати все робити вчасно, доводиться наймати працівників. Вони ж охороняють ставки, доглядають тварин. На полуниці працювала навіть переселенка з Донбасу, яка оселилася в селі. Дмитро, якого ми застали за сортуванням помідорів, пояснив, що він працює в Бойків усе літо, щоб нарешті здійснити свою мрію – купити собі хорошого мотоцикла.
На думку Романа Бойка, зараз займатися вирощуванням сільгосппродукції не складно. Навіть питання землі легко можна вирішити, бо в селах є чимало залишених садиб, які можна придбати навіть за кілька тисяч гривень.
– Аграрнику-початківцю треба запастись стартовим капіталом і терпінням, – ділиться власним досвідом.
Як людина сучасна, Роман не обходиться без комп’ютера – черпає з нього необхідну інформацію, підтримує зв'язок з друзями, шукає покупців продукції. А ще він допомагає військовим – не раз уже передавав овочі в зону АТО, де служать і його друзі.
Він поки що не знає, чи будуть вони з прибутком нинішнього року. Все проясниться, каже, по закінченні сезону, але він бачить перспективу, і це для нього найголовніше. Наступного року будуть внесені корективи в спеціалізацію, аби не розпорошувати сили, не братися за все відразу. Ставка робитиметься тільки на те, що забезпечить найбільші доходи.
Світлана ДУБИНА
