ЕКОНОМІКА

Олена Надутенко: Підвищення мінімалки до 3200 гривень ще більше зажене підприємництво в тінь

Як відомо, Верховна Рада проголосувала в першому читанні за проект бюджету наступного року, в якому передбачається, що мінімальна заробітна плата становитиме 1600 гривень. Невдовзі керівництво країни виступило з новою ініціативою – підвищити мінімалку вдвічі. При цьому воно не приховує, що необхідні для підвищення кошти візьме з дрібного і середнього бізнесу, який нібито досі перебував у тіні й виплачував зарплату своїм працівникам у конвертах. Чи готовий бізнес до такого нововведення? Про це та інше – в розмові з головою Спілки підприємців малого й середнього підприємництва в Кіровоградській області Оленою Надутенко (на знімку).
– Олено Валентинівно, складається думка, що без нас нас оженили. Уряд радився з бізнесом, пропонуючи підвищити мінімалку вдвічі, прораховував, як це позначиться на тих, хто утримує себе й дає роботу іншим?
– Поляки, які досягли величезного економічного зростання, в цьому плані твердіші за нас, вони кажуть: ніц про нас без нас, тобто не вирішуйте нічого про нас без нас. А нас справді без нас оженили: ніхто не порадився з бізнесом, з громадськими радами, експертами, оголосили – і все. Це не правильно. Найбільше шкодить підприємництву нестабільність, у тому числі й законодавча. Візьміть Податковий кодекс: постійно змінюються ті чи інші норми. Без вивчення думки підприємців, без прорахунків, не прозоро.
– Раніше такі методи називалися волюнтаристськими...
– Не безпідставно. Якщо ви ходите на міські ринки, ви бачите, що там третина, а то й більше місць вільні. Чому? Та елементарно просто: купівельна спроможність людей низька!
У більшості вистачає коштів тільки на харчування, тож як може розвиватися бізнес?
– Податки не завищені?
– З ними можна було б змиритися, але закони виписані так, що працювати відкрито не вигідно. Знизили соціальний внесок, тобто відрахування до пенсійного фонду, але це нічого не змінило, ніхто не вийшов з тієї ж тіні. Тепер ось задекларували, що з першого січня наступного року мінімальна заробітна плата підніметься до 3200 гривень. Це дуже добре для тих, хто працює на державній службі, але де держава візьме кошти? У нас, підприємців!
– Міністр фінансів Данилюк про це відкрито сказав в останній день подачі декларацій чиновниками.
– Гадаю, влада робить чергову помилку. Великі підприємства ще зможуть потягнути додаткове фінансове навантаження, а малі й середні підприємства, підприємці, які най-
мають працівників, змушені будуть скорочувати виробництво або ж і закритися. Я точно знаю, що багато з них з трудом відшукували б кошти на мінімалку в розмірі 1600 гривень, а де вони візьмуть їх, коли мінімалка подвоїться?
– Припускаєте зростання безробіття? Тоді держава змушена буде утримувати вчорашніх підприємців.
– Не варто розраховувати, що в центрах зайнятості чекають на вас – їхні можливості, в порівнянні з попередніми роками, стали значно обмеженішими. Вони, наприклад, уже припинили фінансування тих, хто залишився без роботи й хотів би розпочати свою справу. Замість стартового капіталу вам запропонують робоче місце, яке нібито має вас влаштувати. Єдиний спосіб відкрити бізнес – шукати кошти в іншому місці, але хто їх дасть початківцю?
– Олено Валентинівно, але ж українське підприємництво знало й кращі часи! Згадайте, колись на вже згаданих ринках протовпитися неможливо було. Та й не тільки торгівлею займалися. А сьогодні всюди в місті можна побачити на вікнах оголошення «здаю в оренду» чи «продаю»...
– Ви маєте рацію. Коли я в середині дев’яностих років прийшла в бізнес, було набагато простіше працювати, і ВВП країни зростало значно вищими темпами, ніж сьогодні, чому значною мірою сприяв і малий та середній бізнес. А потім почали творитися «чудеса» – приймалися закони, які сприяли крупному бізнесу, олігархам, і робили неможливим існування дрібного й середнього. Скажімо, я успішно займалася експортом шкур великої рогатої худоби в три країни, але змушена була відмовитися, бо на експорт шкір було накладено ембарго під приводом нібито підтримки місцевого виробника. Та ж сама картина була з продажем зерна – найбільші доходи мали не ті, хто його виробляв, а кому держава дозволила бути посередником. Нам кажуть: ви не повинні скаржитися, для вас існує спрощена система оподаткування. Але цей єдиний податок як дамоклів меч – його постійно погрожують відмінити й весь бізнес перевести на загальну систему оподаткування. Якщо таке станеться, кількість безробітних ще зросте, адже загальна система потребуватиме від підприємців додаткових витрат, ретельного ведення обліку, застосування РРО тощо.
– У нас найпоширенішим видом бізнесу є торгівля. Чому мало хто займається реальним виробництвом?
– Знаєте, тенденція до відкриття чергових магазинів чи яток затухає. Торгівля більше йде в Інтернет – там можна обійтися без оренди приміщення і навіть не сплачувати податки. А чому мало займається виробництвом – так, знову ж таки, не вигідно. Знаєте, скільки дозволів потрібно отримати? А дозволи – це хабарі. Не всі їх можуть дати. А дехто принципово не хоче давати. Я знаю, як інвестори, в тому числі й зарубіжні, пропонували побудувати в нашому обласному центрі сміттєпереробний завод, та коли їм натякали на «відкат», вони відмовлялися мати з нами справу. Візьміть навіть ті ж міські ринки. Їх передано приватним особам, які хочуть
отримати відразу все й сьогодні. Ми неодноразово порушували питання про повернення ринків у комунальну власність, та нас і слухати не хочуть.
– З власного спостереження можу зробити висновок, що підприємці не достатньо активно відстоюють свої інтереси, вони в цьому плані пасивні...
– На жаль, доля істини в цьому є. Можливо, хтось не вірить, що можна щось змінити на краще, й опустив руки, а хтось вважає, що за нього мають подбати інші. Захищати себе, відстоювати свої інтереси треба вчитися. Як, до слова, треба вчитися й бізнесу, а то часто вважається: достатньо позичити гроші – і все закрутиться. Не закрутиться. Водночас я не можу стверджувати, що підприємці прагнуть поповнювати свої знання. Нещодавно ми організовували для них захід з актуальних питань підприємництва. І що? Прийшло підприємців менше, ніж було запрошено фахівців, готових їх консультувати.
– Тоді, Олено Валентинівно, на закінчення поради від вас підприємцям-початківцям: з чого мають
починати?
– Я можу тільки повторити відоме. Спершу треба добре вивчити ту сферу, в якій плануєш займатися бізнесом; з‘ясуй також, чи будуть там у тебе конкуренти; нарешті – зваж свої фінансові можливості й не поспішай позичати кошти, краще накопич власні – так ти уникнеш великих неприємностей на випадок невдачі. Про конкретніші речі, зокрема, про зміни в законодавстві тощо, сподіваюся, говоритимемо на сторінках вашої газети регулярно.
– Тоді до нових зустрічей?
– До нових зустрічей. А читачам повідомляю свій телефон 095 044 73 65.

Валерій М‘ЯТОВИЧ