ЕКОНОМІКА

Земельна реформа: скільки людей – стільки й думок

Під час засідання круглого столу «Формування ринку землі в Україні. Як земельна реформа позначиться на розвитку сільських територій? Міфи та реальність» прозвучало чимало діаметрально протилежних думок.

Однак усі речники сходилися в одному – час навести лад у сфері земельних відносин в Україні.

Голова Перівської райдержадміністрації Сергій Завалій вважає, що перший крок на шляху до земельної реформи було зроблено ще 1995 року, коли розпайовувалася земля. Після того тривалий час лише йшлося про формування баз, прийняття законів.

«Прийняття закону про ринок землі на часі, але нам потрібна нормативно правова база, немає банку землі; треба подбати про рівень надходжень від землі (бо якщо будуть реєструвати ФОПи – то це не та форма роботи, що відповідає дійсності, а віддтак сформувати бюджети буде дуже важко); у законопроектах треба більше звернути якості землі та моментам сівозміни; зрештою повноваження по розпорядженню землею мають передати на місця (скажімо, радам, сесіям). Лише виконавши всі ці завдання – реформу можна запускати», – переконував присутніх пан Завалій.

Голова асоціації фермерів та приватних землевласників області Іван Андрійчук наполягав на тім, що місцеві громади мають розпоряджатися землями для населення, лише так удасться зберегти традиції землеробства, культуру села.

«Фермери не проти ринку землі, але треба чітко бачити, хто купує, стільки. Ми також категорично проти продажу землі іноземцям, нехай беруть в оренду, користуються, але не володіють нею», - зауважив керівник асоціації.

Ще одна важлива умова – протягом 10-15 років закон, яким би він не був, не змінювати.

Директор ТОВ «Сузір'я» Олександрійського району Дмитро Губарєв  переконаний, що ринок має бути обов'язково. Починати ж обіг землі можна саме з приватної.

Голова обласної ради сільгоспвиробників Олександр Сергатий зізнався, що йому особисто набридло товкти воду в ступі. Мовляв, час провести референдум і дізнатися, що ж думають самі селяни.

Перерахував він і власні аргументи стосовно дочасності маніпуляцій із землею: «1. Наш головний ворог корупція. Без її подолання жодна реформа не піде. 2. Купівельна спроможність ще не достатньо висока. 3. Потрібне кредитування сільгоспвиробництва. 4. Коли держава воює, не до реформ. 5. Стабілізацію банківської системи, а потім – реформа землі. 6. Наведення ладу у державному земельному кадастрі. 7. Гарантування захисту прав на землю. 8. Грошова нормативна оцінка земель. 9. Адекватне рівне для всіх оподаткування».

Насамкінець голова ГО «Кіровоградська обласна сільськогосподарська дорадча служба» Віталій Гліжинський поінформував, що існує три законопроекти стосовно ринку землі, але ще жоден із них не виносився на розгляд. І коли це станеться – невідомо, бо в Раді бракує голосів для підтримання бодай одного з них.