ЕКОНОМІКА

Сергій Бедзай: Становище підприємництва близьке до критичного

Обласне відділення Української спілки промисловців і підприємців б‘є тривогу з приводу ситуації, що склалася в сфері підприємницької діяльності. Днями його виконавчий директор Сергій Бедзай надіслав у ЗМІ своє бачення перспектив розвитку та перелік заходів, які, на його переконання, допоможуть вийти з кризи.

– Сергію Андрійовичу, люди, які не є підприємцями, уяви не мають про труднощі, з якими стикаються ті, хто відкрив свою справу. Невже й справді їхнє становище критичне?

– Не треба забувати, що підприємництво – це не тільки самі підприємці, це ще й робочі місця, які вони створюють, тому не можна кидати його напризволяще, треба створювати сприятливі умови. Якщо говорити в цілому, ситуація сьогодні близька до катастрофічної. Скажімо, на перше січня нинішнього року із зареєстрованих в області більш як 55 тисяч суб’єктів підприємницької діяльності майже 65 відсотків фактично не працюють, а решта звітують, що вони працюють зі збитками. Пояснення дуже просте – високі кредитні ставки, інфляція, девальвація. А ще незрозуміла політика підвищення цін і тарифів, недосконала податкова система.

– Ви також стверджуєте, що немає користі підприємництву й від програм, що затверджуються на регіональному рівні.

– На превеликий жаль, більшість програм, які приймались на обласному чи міському рівні, у тому числі такі як «Регіональна програма підтримки розвитку малого та середнього підприємництва у Кіровоградській області на 2014-2017 роки», «Стратегія економічного та соціального розвитку Кіровоградської області на 2013 – 2020 роки» (аж 79 сторінок) та інші, носять декларативний характер, не містять конкретних заходів для протистояння кризі.

– Тобто займатися підприємницькою діяльністю на території області стає дедалі ризикованішою справою? Але ж держава всіх нас не прогодує, потрібно щось змінювати.

– Ось чому ми не тільки говоримо про труднощі, а й вносимо конкретні пропозиції. Наприклад, ми вважаємо, що треба запровадити податок з обороту для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та обсягів виробництва, реалізації або надання послуг. Ставки такого податку мають стимулювати виробництво, до того ж це спростить адміністрування податку, бухгалтерський облік та забезпечить прозорість.

Далі. Треба внести зміни в обіговий порядок розрахунків (продавець-покупець), передбачивши, що розрахунки при роздрібній торгівлі здійснюються в готівковій формі, а при оптовій – в безготівкової формі. Це сприятиме виведенню економіки з тіні, наповненню бюджетів, впорядкує ціноутворення.

Важливо, щоб суб’єкти господарювання сплачували податки за місцем їх знаходження, а органи місцевого самоврядування мали повноваження для впливу на ефективність регуляторних актів, формування цін і тарифів на адміністративні та інші послуги, які надаються суб'єктами господарювання (незалежно від форми власності) на відповідній адміністративній території. Зрештою, треба розробити процедуру, яка б забезпечила проведення інвентаризації «мертвого» капіталу – матеріальних і нематеріальних активів, земельних ділянок та ін. – який не використовується тривалий період. Мета – якнайшвидше знайти ефективних власників, використати ці можливості для розв’язання наявних проблем, створення додаткових робочих місць.
Є й інші пропозиції. Їх треба розглянути на законодавчому рівні, на що ми, в принципі, й сподіваємося.

Ігор ОМЕЛЬЯНЧУК