30червня2026

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА ЕКОНОМІКА Громадяни! Перевіряйте гроші не відходячи від каси!

ЕКОНОМІКА

Громадяни! Перевіряйте гроші не відходячи від каси!

Не знаю, що краще: коли в магазині забракло грошей, щоб розрахуватися за товар, чи коли тобі заявляють, що твої гроші недійсні. Днями так «ощасливили» мене в кіровоградському гіпермаркеті «Епіцентр», відмовившись від моїх 50 гривень…

На вимогу пояснити, що з ними не так, видали роздруківку з постановами та інструкціями Нацбанку, де йдеться про навмисно пошкоджені купюри, викрадені бойовиками в банківських установах на територіях непідконтрольних українській владі. Відповідно до однієї з інструкцій, у випадку загрози викрадення коштів, банки Донецької та Луганської областей спеціально позначали купюри фарбою або іншими розчинами, ставили штампи з написом «неплатіжні», обпалювали та обрізали.
Вдома нарахувала цілих 15 «підозрілих» купюр по 50 гривень, тобто 750 гривень з олійними чи якогось іншого походження масними плямами, на які ніколи раніше не звертала уваги. Хоча, можливо, хтось просто жирними руками розраховувався за шашлик. Касирка ж визначала «підозрілість» моїх грошей на око, і доводити їй щось було марно.

Про те, що мічені банкноти час від часу з’являються на територіях інших областей, знала і раніше. Як же їх відрізнити від звичайних старих замащених купюр, що пройшли через сотні рук, і що з ними робити – задумалася вперше.

Для початку зателефонувала до банку, де мені їх видали, за поясненнями. Але там висловили готовність обміняти банкноти, що відразу благотворно і заспокійливо подіяло на нервову систему. Та, як з’ясувалося, в Кіровограді такі випадки поки що хоч і не масові, але й непоодинокі. Людям у магазинах повертали гроші, які вони знімали з банкоматів. Деякі банки і на цьому примудряються заробляти. Так, за номером «гарячої лінії» «Укрсиббанку» нам порадили перевіряти гроші не відходячи від каси або ж обміняти, сплативши комісію 0,5 відсотка від загальної суми, але не менше 50 гривень. Якщо ж мені всього потрібно обміняти 50 гривень, то потикатися до банку немає сенсу. В інших же просто відмовляються обмінювати купюри, посилаючись на Постанову Кабміну № 435, згідно з якою вони не мають права здійснювати обмін «мічених» грошей, натомість зобов’язані їх просто вилучати і передавати на експертизу та до правоохоронних органів.

Так-так, за використання таких купюр, передбачена кримінальна відповідальність. Може трапитися, що банк, котрий зумисне «недогледів» і видав вам «заборонені» банкноти, залишиться в стороні, якщо у вас немає доказів, звідки вони у вас взялися. А ви будете змушені доводити правоохоронним органам, що не грабували разом із Гіві чи Моторолою донецькі й луганські банки. З відповідним попередженням про заборону використання таких грошей і кримінальне переслідування можна ознайомитися навіть на офіційному сайті Ради національної безпеки і оборони. Логіка в таких жорстких заходах, аби терористи не розкошували за крадені гроші, звичайно ж є. Але ж чому Нацбанк не карає банківські установи, що видають «неправильні» гроші громадянам, а навпаки, у випадку виявлення таких, компенсують їм втрати «легальними» коштами? Натомість у громадян їх просто вилучають без права обміну? 

В управлінні Національного банку в Кіровоградській області запитання кореспондента з приводу навмисно пошкоджених купюр сприйняли з подивом, зазначивши, що достатньо інформували населення з цього приводу. При цьому спромоглися послатися тільки на одну обласну газету, де начебто було оприлюднено зазначену інформацію. Після пояснень, що інформації не буває забагато, запропонували який-не-який алгоритм дій для пересічних громадян. Отже, Про що варто пам’ятати:

Якщо банки відмовляються від обміну «мічених» грошей, то треба з паспортом звернутися до обласного управління Нацбанку, вони відправлять ці гроші на експертизу, і якщо пощастить, що купюри не спеціально пошкоджені, то їх вам обміняють на нові, перерахувавши вашому банку. А якщо ж це купюри нелегально вивезені з території ЛНР і ДНР, то їх просто у вас конфіскують.

Тобто, у кращому випадку, я витрачу купу часу, але мені поміняють брудні купюри, щоб у касирів не виникало сумнівів щодо їх платіжності. В гіршому, мене ж за мою законослухняність – покарають, забравши чесно зароблені і вкрай потрібні кревні «на утилізацію».

Єдине, що в такій ситуації можна порадити – перевіряти гроші не відходячи від каси в буквальному сенсі. Тобто спустошувати свої платіжні банківські картки не через банкомати, а в касах банків, аби відразу ж повернути пі-дозрілі купюри. Адже довести потім, що «мічену» банкноту ви отримали через банкомат, а не витягнули зі свого гаманця, практично нереально, навіть за наявності чека. Пильність, пильність і ще раз пильність – ось спасіння від нервових потрясінь і від спустошення кишень, коли отримуєте решту в магазинах і на ринках.

Що саме вас має насторожити при вигляді грошей, аби не потрапити в халепу, – сліди штемпельної фарби синього або червоного кольору, йоду, зеленки, морилки, фукорцину, машинної або соняшникової олії, просвердлені отвори або надрізи. Тож будьте уважні й обережні.

Ірина ЯРОВА