ІНТЕРВ'Ю

Лариса Гайда: про музей історії освіти Кіровоградщини і не тільки (ФОТО)

Сьогодні, 18 травня, музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято – Міжнародний день музеїв.  

Тож не дивно, що сьогодні наша розмова з керівницею Музею історії освіти Кіровоградщини, відомою дослідницею та популяризаторкою музейної справи Ларисою Гайдою.

- Пані Ларисо, а якими помітними подіями зустрічаєте Ви це свято?

- Насамперед скажу, що наш музей, відкритий 29 травня 2009 року, займається збереженням та популяризацією відомостей про заклади освіти краю, відомих педагогів і випускників. Водночас, він є дослідницько-методичним центром з освітянського музейництва. Тож нещодавно, – з нагоди Дня Перемоги у Другій світовій війні та Дня пам’яті, – презентували акцію «Пам’ятаємо, цінуємо…», присвячену вчителям-краєзнавцям, засновникам шкільних музеїв та просвітникам, які торкалися цієї болючої теми. Саме вони, не тільки зібрали унікальні музейні збірки, залучаючи до благородної праці своїх учнів, а ще й присвятили цій справі практично все своє життя, залишившись непомітними в нашій історії… А вже до сьогоднішнього Міжнародного дня музеїв - започаткували промо-акцію «Презентуй свій шкільний музей»! Зауважу, що на Кіровоградщині при закладах освіти створено й діють більше ста двадцяти музеїв: історичних, військово-історичних, комплексних, меморіальних, природничих, технічних… А є ж іще й цілі музейні комплекси по два-три музеї водночас! Особливу групу складають музеї історії школи, які є ознакою пошани до своїх традицій і, водночас, презентаційним центром сучасного закладу освіти. Додам, що продовжую збір матеріалів у контексті свого дослідження «Музеї закладів вищої освіти Кіровоградщини як об’єкти культурного туризму». На цю роботу зараз витрачаю левову частку часу.

- Чому у Вас виникла така зацікавленість саме цими музеями?

- По-перше, на мене вплинула зустріч з колежанкою зі Львова пані Світланою Муравською, яка подарувала свою книгу «Музейні заклади у системі вищої освіти Західної України на тлі світових тенденцій». Власне, саме ця подія й «відкрила очі» на потенційні ресурси подібних закладів Кіровоградщини. По-друге, як виявилось, ніхто це питання до пуття у нас не вивчав, хоча ця справа, насправді, активно розвивається.

- Для прикладу, назвіть, будь ласка, кілька музеїв у наших вишах, котрі є потенційними об’єктами культурного туризму та розкажіть про їхній рівень?

- Насамперед,  це Музей авіації у Льотній академії Національного авіаційного університету, відкритий ще у 1971 році. Його традиції на сьогодні стали підгрунтям для створення цілого музейного комплексу, до якого входить Алея авіаторів (колекція літаків), сквер Івана Кожедуба, кований пам’ятний знак «Шпаківня назавжди», присвячений всім випускникам навчального закладу, сквер Аеронавігації, потужна музейна експозиція історичного краєзнавства та «Україна більше за життя: Кіровоградці - учасники Антитерористичної операції». Потім, Музей історії Центральноукраїнського національного технічного університету, створений у 1981 році. Окрім відвідування самого музею, тут презентабельним є, наприклад, унікальне мозаїчне панно «Дотик», що прикрашає головний корпус навчального закладу з 1992 року. Автор ескізу – художник Анатолій Данилов, виконавці – група митців під орудою Анатолія Дворського. А ще - відкритий у 2012 році пам’ятник «Студентству всіх часів». Тож університет містить достатньо цікавих і змістовних туристичних локацій, які можуть бути використані під час оглядових екскурсій, а також при розробці тематичних екскурсій з історії технічної освіти, економічного й промислового розвитку краю. Нарешті, Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. Він може похвалитися цілою низкою музеїв та колекцій. Зокрема, відкритим 22 червня 2011 року Археологічним музеєм імені Нінель Бокій, що містить унікальну колекцію артефактів; Природничим музеєм, який включає біологічну та геологічну колекції; Музеєм історії техніки на фізико-математичному факультеті… На жаль, лишаються практично не вивченими питання колекцій окремих кафедр, майстерень та викладачів, які теж можна популяризувати. Принагідно додам, що названі музеї мають підгрунтя для промоції в конкурентному середовищі. Це – непоганий туристичний потенціал ще й тому, що нерідко музейні приміщення є пам’ятками архітектури. Тож маємо підстави аби, - після вирішення організаційних та правових питань, – вказані музейні комплекси стали потужною складовою позитивного іміджу нашого краю.

- А чи можна в умовах карантину познайомитися бодай з частиною музейних багатств області, про які Ви розповіли?

- Наразі особливо доречною і затребуваною стала тематична сторінка у мережі фейсбук «Музеї Кропивницького-Кіровоградщини» https://www.facebook.com/groups/1667928633443196/). Приємно, що до групи уже увійшло понад тисячу трьохсот учасників.

Федір Шепель,

фото автора