21вересня2021

ГОЛОВНА ІНТЕРВ'Ю Ректор кропивницького ЦНТУ прозвітував про перші сто днів роботи

ІНТЕРВ'Ю

Ректор кропивницького ЦНТУ прозвітував про перші сто днів роботи

12847

Ректор Центральноукраїнського національного технічного університету, професор Володимир Кропівний прозвітував про перші 100 днів роботи на посаді.

Інтерв’ю з керівником ЦНТУ опубліковане на сайті вишу.

– Володимире Миколайовичу, із тих задач, які ви запланували на перший час, що вдалося зробити, що не вдалося?

В.К.:– Цей час можна назвати періодом формування команди, періодом встановлення нових відношень між членами колективу, нових підходів до кадрового менеджменту. Це були головні питання перших тижнів роботи. Пріоритетом у кадровій роботі залишається омолодження команди активними, креативними, відповідальними науково-педагогічними працівниками, готовими до впровадження змін.

Виборчі перегони завершено, передвиборча боротьба закінчилась, потрібно спільно працювати на одну мету. Я налаштований максимально об’єднати колектив на виконання задач, які стоять перед університетом. Зараз завершується робота по формуванню ключових показників діяльності для кожного структурного підрозділу університету. У мене відбулися зустрічі й детальні розмови із кандидатами на посаду ректора від університету – це були пропозиції працювати разом в одній команді. Ще раз кажу: одна людина – ким би вона не буда, – самотужки нічого не зробить, розв’язання актуальних задач – питання спільне, залежить від усього колективу.

Багато питань, які виникли вже на початку роботи, виявились набагато складнішими, ніж уявляли усі кандидати на посаду ректора.

Взимку, ще до наказу Міністерства про моє призначення на посаду ректора, відбувся значний порив тепломережі, внаслідок чого довелось переміщувати заняття з одного корпусу до іншого та аварійно ліквідувати наслідки пориву.

Початок лютого був пов'язаний з плановою інспекційною перевіркою діяльності університету Державною службою якості освіти України. Слід зазначити, що за висновками перевірки ЦНТУ поліпшив показники роботи.

Ми здійснили придбання та розпочали роботу із впровадження комп’ютеризованої програми управління університетом. Значна увага приділялась реалізації міжнародного грантового проекту ЕРАЗМУС+: в університеті створюються лабораторія та Експертний центр, здійснювалася робота по проведенню закупівлі обладнання для її укомплектування. Звичайно, вирішувалось багато поточних питань, від удосконалення освітньо-професійних програм підготовки, до підготовки до обробки дослідного поля.

Наша робота сильно ускладнилась тим, що у березні погіршилась епідеміологічна ситуація в Україні, на Кіровоградщині. Ми не планували переводити навчальний процес у дистанційнийрежим та сподівались навчатися весною так само, як навчались восени 2020 року. Дійсно, на відміну від багатьох закладів освіти великих міст, ми більшу частину осіннього семестру та початок весняного семестру провели в очному режимі. Новий спалах пандемії вибив нас із звичайного ритму – із 24 березня ми були змушені перейти на дистанційний режим навчання, але із 26 квітня ми вже відновили навчальний процес за денною формою.

Одне з головних питань для університету – набір на навчання та робота із абітурієнтами. Ми змінили команду, яка займається профорієнтаційною роботою, розвиваємо контакти на рівні області, міста, територіальних громад, спілкуємось із директорами шкіл. Але знов таки, внаслідок погіршення епідеміологічної ситуації ми не завжди можемо напряму контактувати зі школярами, це ускладнило нашу роботу із агітації.

Ми стали більше уваги приділяти агітації у соціальних мережах, порівняно із попередніми роками цей напрямок роботи піднявся на значно вищий рівень, поліпшено наповнення офіційного сайту університету. Всі кафедри університету, приймальна комісія, Центр довузівської підготовки – всі докладають максимум зусиль, щоб цю роботу розвинути у соціальних мережах.

Ми плануємо одночасно із проведенням «Дня науки» організувати «Ярмарок вакансій» та «Дні відкритих дверей», запросити школярів та розгорнути цікаву молоді виставку. Ми оптимісти та сподіваємось, що до 14 травня епідеміологічна ситуація у нашому місті поліпшиться, школи вийдуть із дистанційного режиму та ми зможемо провести ці заходи у звичайному форматі. Якщо ситуація дозволить, звичайно.

– А були за цей час якісь робочі питання, які вирішились простіше, ніж очікували?

В.К.: –Навіть не пригадаю таких. Не було ще жодного питання, яке б мало просте рішення. Всі питання вимагалиобговорення, компромісів, пошуку оптимальних варіантів,зважування всіх за і проти. Тому практично усі рішення не були легкими, не були швидкими. Але, я вважаю, рішення були найбільш виваженими. Мій стиль – ухвалювати рішення на основі врахування думок та зауважень зацікавлених сторін. Я вважаю, що є шлях до розуміння пріоритетних напрямків роботи серед викладачів та працівників університету.

Звичайно, найбільш складні зараз питання – фінансові. Ми бачимо гостру необхідність швидкого розв’язання багатьох питань розвитку університету, але фінансові можливості залишаються вкрай обмеженими…

– На засіданнях вченої ради університету у березні якраз розглядались заходи поліпшення фінансового стану навчального закладу…

В.К.: – Перш за все, ми проаналізували на чому можна зекономити та за допомогою чого університет може заробити.

Ми маємо багато незаповнених місць у гуртожитках, тому постає очевидне питання – «консервація» ще одного корпусу гуртожитку. Це дозволить зменшити витрати на гуртожитки, знизити збитковість їх утримання.

Зараз університет оптимізує штатну чисельність працівників, тому ми тимчасово призупинили прийом на роботу нових працівників і розглядаємо питання працевлаштування лише за крайньою критичною необхідністю. Проведено атестацію науково-педагогічних працівників з низькою продуктивністю праці.

Ми працюємо над тим, щоб здавати в оренду їдальню, кафетерії, торгівельні площі у фойє, на переходах тощо, але ця процедура здійснюється через Фонд держмайна, тому не буде швидкою.

Маємо надію, що до наступної зими у нас буде оптимізовано систему теплопостачання (у цьому питанні багато чого залежить від міської влади).

Ми лише символічно підвищуємо плату за навчання у порівнянні з минулим роком. У випадку, коли із січня зарплата працівників збільшилася на 20%, ми підвищуємо плату за навчання на 5% (окрім деяких спеціальностей, на які МОН визначає фіксовану вартість навчання), тобто лише на величину інфляції за минулий рік. Ми розуміємо, що життя наших земляків зараз не просте, й якщо значно підвищити плату за навчання, батькам студентів буде дуже важко заплатити нову ціну.

– Ви проводили перемовини із представниками облдержадміністрації, міськвиконкому. Які теми обговорювали?

В.К.: –Звичайно, основні напрямки таких зустрічей – розширення напрямків співпраці. Університет пропонує різні проекти, в яких мибудемо корисні місту, області, департаментам та управлінням: участь у грантових програмах, різні наукові консультації тощо.

Далі, ми обговорювали питання участі університету у реформі шкільної освіти, а саме – у створенні профільних класів. Ми зацікавлені у розвитку профільних класів технічного спрямування. Ця реформа триватиме декілька років, але ми вже зараз говоримо: ЦНТУ готовий брати участь у поширенні технічної освіти та профілізації випускаючих класів. Університет готовий надавати школам свої лабораторії для проведення практичних занять та позакласних гуртків; крім цього, наші викладачі можуть вести гуртки технічного спрямування (зараз вже є такі приклади: наші викладачі працюють з учнівською молоддю та ведуть гуртки у школах).

– Володимире Миколайовичу, тоді ви анонсували створення електронної поштової скриньки ректора на сайті університету. Який зворотній зв’язок від скриньки?

В.К.: – Чесно кажучи, менший, ніж я очікував. Фактично лише декілька звернень. Але я пов’язує це із тим, що мій стиль роботи не змінився: потрапити до мене на прийом так само не складно, як й раніше. Можливо, працівники надають перевагу особистому зверненню, ніж листу на скриньку ректора. Можливо, із часом побільшає звернень від студентів.

Ще один фактор: університет найняв на роботу уповноваженого із питань запобігання та виявлення корупції. Це молода активна людина, яка працюватиме на запобігання якихось негативних явищ. Тобто, у нас з’явився додатковий механізм виявлення проблемних питань, окрім скриньки довіри та скриньки ректора.

Але, за великим рахунком, поштова скринька – це лише робочій інструмент, головним залишається принцип, про який я говорив у передвиборчій програмі: зменшення бюрократії. Можливо, якби я не знаходив часу на спілкування із працівниками університету, вони б частіше писали на скриньку ректора. Але скриньку я проглядаю щоденно.

 Олександр Виноградов