16грудня2018

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА ІНТЕРВ'Ю Кропивничанка Наталія Корнілова про ляльки для вертепу і не тільки (ФОТО)

ІНТЕРВ'Ю

Кропивничанка Наталія Корнілова про ляльки для вертепу і не тільки (ФОТО)

1 IMG 1c76f54ad210c8f74aa8c1d372ed78d9 V

Про Наталію Корнілову знав, що вона завзята мандрівниця.

«Она была в Париже. И я вчера узнал, не только в нём одном», – колись, ніби про неї, співав Володимир Висоцький. Втім, днями дізнався, що до всіх талантів цієї дивовижної жінки відноситься ще й виготовлення ляльок.

43748223 488491494962946 8204388022221799424 n

– Саме так, – розповідає пані Наталія, – належу до тих десяти майстрів та майстринь із міста та області, котрі днями представили свої роботи – ляльки! – з соломи, кукурудзи, трави, дерева, листя, кераміки та текстилю у відділі мистецтв бібліотеки імені Дмитра Чижевського на виставці «Із сонцем за плечима». Моя ніша – ляльки до українського вертепу: Запорожець, Хвеська, Єврей, Поляк, Янгол та інші.

3 IMG cd3b7742f655bfc1774b4ef5ca5e2f41 V– Не дивно, що  авторка культурно-мистецького проекту, в якому берете участь – Олена Мединська – запозичила назву для виставки – "Із сонцем за плечима" – від документального твору сучасного українського письменника Володимира Лиса. В ньому він пише про свою бабусю Пелагею Кусько, котра безпосередньо творила те, що залишається в пам’яті нащадків, себто усну народну творчість. Останнім часом з’являється чимало книжок з псевдонародною  мудрістю, афоризмами, порадами і т. д…

– Зрозуміла Ваше запитання. Якщо взяти мою дещицю, то ляльки виготовляла не на порожньому місці. Вивчала етнографічну літературу. Зокрема, твір Миколи Маркевича, надрукований у Києві ще 1860 року, «Обычаи и поверья, кухня и напитки малороссиян». Там є цілий розділ «Вертеп». І приклади п’єс цього похідного українського театру. Колись я навіть робила ляльки для такої вистави…

IMG e007b81c60c4a92d6545cf3ae494d191 V– Наскільки випадковою є Ваша участь у цьому проекті?

– Скоріше навпаки, природною. Адже свого часу закінчила театрально-декоративне відділення Харківського художнього училища і за фахом я – театральний художник. Працювала, зокрема, у нашому театрі ляльок.

– А що на виставці ще Ваше?

Її загальне оформлення (місяць монтувала). Фотографії дітей з іграшками. Своєрідні рамки з тканини для всіх фоторобіт...

– Отож, театральні ляльки, сценічні костюми, афіші, оформлення виставкових експозицій для відділу мистецтв бібліотеки імені Дмитра Чижевського, Кропивницького музичного коледжу… Що ще?

– Співпрацюю з фольклорним ансамблем «Млиночок» (керівники Олександр Полячок та Світлана Концедалова), приймаючи участь у виготовленні для них сценічного одягу. Як дизайнер і художник, брала участь в оформленні книг Миколи Тупчієнка, Володимира Шурапова та інших.

– Кілька слів про Ваші плани, сподівання, мрії…

– Хочеться, щоб виставку «Із сонцем за плечима» побачили якомога більше людей: і дітей із садочків, і школярів, і студентів, і – чим дідько не жартує! – закордонних поціновувачів такого прекрасного, що не схоже на інше. Мрію про виставку власних фоторобіт. А також про той час, коли знову почну малювати.

4 IMG af857bf146f432e4ef2495bbc512f2c0 V

Федір Шепель, 

фото надані Наталією Корніловою