КУЛЬТУРА
Прощальне слово про Петра Оссовського
- Останнє оновлення: 08 серпня 2015
На дев’яносто першому році життя помер наш земляк, академік Російської академії мистецтв, народний художник СРСР, заслужений художник України Петро Павлович Оссовський. На його смерть Російська академія відгукнулася словами:
«Він сміливо виступив проти офіційного мистецтва тієї (радянської – Авт.) пори і знайшов свою індивідуальну образотворчу мову, співзвучну епосі. Уже наприкінці п’ятдесятих років ХХ століття живопис Оссовського посів важливе місце у вітчизняному мистецтві».
Петро Павлович народився у Малій Висці 1925 року. І хоча разом із батьками виїхав звідси у шестирічному віці в Росію (переїзд був пов’язаний із загрозою батькового арешту), художник ніколи не забував, звідки він родом. Дуалізм у сприйнятті Батьківщини не заважав йому бути щирим патріотом Росії, натхненно писати московський Кремль «во дни торжеств и бед народных» і, разом із тим, пишатися своїм родоводом. Мені здається (а знайомі ми з ним були ще з часів перебудови і не раз зустрічалися), що у нього не було відчуття межі, котра б розділяла дві наші країни, він так і сприймав їх як одне ціле без будь-якого політичного підтексту. Не випадково у картинній галереї «Світ і Вітчизна» при Кіровоградському обласному художньому музеї, створеній коштом художника, серед подарованих ним робіт центральне місце посідають «Моя Батьківщина –Україна», «Поля Малої Виски» та «Батьківщина». А Національному художньому музею він подарував свій триптих «Степова Еллада».
Петро Павлович був закоханий у Псковщину (де його й поховали) з її поетичними легендами і суворими характерами. Не виключено, що саме ця земля надихнула його на вироблення власного почерку в живопису, котрий пізніше отримав назву «суворого стилю». Не всі його сприймають – як адепти реалістичного мистецтва, так і шанувальники новітніх течій, але світова спільнота визнала Оссовського видатним художником свого часу. І вона має рацію. Не поділяючи ставлення деяких скептиків до постаті митця, хочу сказати, що Кіровоградщина може пишатися своїм земляком.
Броніслав КУМАНСЬКИЙ
