КУЛЬТУРА
Площа – як візитна картка міста
- Останнє оновлення: 10 лютого 2016

Колись, даючи мені інтерв’ю, архітектор Мединський зауважив: «Ми зобов’язані жити у гарному середовищі». Тобто, гармонійному. За цим правилом зводилися міста, визначалися архітектурні домінанти, формувалися ансамблі.
Одним із таких була головна площа нашого обласного міста. Вона не дійшла до нас у первісному вигляді: фланкуючі будівлі тепер інші, вищою стала центральна споруда – колишньої міської думи, замінено покриття. Як відомо, нині є намір реконструювати площу з урахуванням вимушених і не завжди вдалих змін. Було оголошено відповідний конкурс (власне, конкурс ідей), питання обговорювалося на «круглих столах». На одному з них прозвучала, навіть, пропозиція повернути майдану історичний, тобто первісний вигляд. Що навряд чи доцільно з огляду хоча б на те, що довелося б позбавити нинішньої поверховості, а відтак і робочої площі будинок обласної ради. Та й занадто дороге це задоволення. Але з даним будинком щось треба робити, оскільки він випадає із загального ансамблю, більше того – тисне на нього своєю масивністю і монотонністю.
Архітектор Іван Мединський пояснює це тим, що, працюючи свого часу над реконструкцією приміщення, автори А. Сидоренко, О. Возний та інші виходили з архітектури Хрещатика та інших адміністративних будівель Києва. «Звідси – потужний гранітний стилобат (підніжжя колонади), пілястри. Однак, вони залишаються безликими, – говорить Іван Васильович. – Кампанія боротьби з архітектурними надмірностями, яка проводилася в той час, залишила їх без капітелей (верхніх) і без баз (нижніх профілюючих частин), характерних для цього стилю».
Мединського добре знають у кіровоградських архітектурних колах. Він довго працював у нашому місті, за розробку проекту будівлі Кіровоградського філіалу «Укрсоцбанку» його удостоєно обласної премії імені Якова Паученка в галузі архітектури. Зараз живе неподалік Києва, однак жваво цікавиться справами в Кіровограді. Іван Васильович запропонував свій варіант реконструкції фасаду будинку обласної ради – недорогий, легкодоступний і разом з тим такий, що може надати цій споруді виразності і певною мірою самобутності.
При впорядкуванні площі варто звернути увагу й на надбудову над колишнім готелем «Україна» – незграбну конструкцію, котра не вписується не тільки в ансамбль площі, а й взагалі в якісь архітектурні норми. Це вже моя думка, на цю тему ми з Іваном Васильовичем не говорили.
Броніслав КУМАНСЬКИЙ
На малюнку: варіант реконструкції, запропонований Іваном Мединським.
