Приїзд професора Володимира Панченка у Кіровоград завжди перетворюється на подію. Нехай і місцевого, нехай і професійного значення. Але подію. Адже він завжди привозить із собою нові книги, свіжі історичні, краєзнавчі чи літературні розвідки, гарні ідеї. Цього разу Володимир Євгенович представив в обласній унiверсальній науковій бiблiотеці iм. Д. I. Чижевського телевізійний фільм «Спокуси Березової Рудки».
– Цей фільм з’явився ще в 2014 році, – згадує співавтор, – робота над ним розпочалася з того, що мені зателефонувала Тамара Бойко, котра працює на телеканалі «Культура», ми з нею й до того мали багато творчих контактів, а цього разу вона запропонувала зняти фільм про Шевченка. Я погодився, але для здійснення такого задуму запропонував негайно поїхати з Києва. Поїхати туди, де є цікаві сюжети, про які мало хто знає, мало хто бачив. І я запропонував два населених пункти: Мойсівка і Березова Рудка. Шевченко потрапив туди з корабля на бал. Після тринадцятирічної розлуки з Україною він приїхав додому. А перед тим сподівався, що потрапить на стажування в Італію, таке буває. Спочатку заїхав у Качанівку з Євгеном Гребінкою, а потім разом відправилися погостювати у Тетяни Волконської у село Мойсівку, де був український Версаль. Я його бачив на фотографіях. Там ще збереглася церква – свідок тих давніх часів, нині її силами громади дещо оживили, зараз реставрують. Я багато об’їздив Україною, але настільки добре збереженого дворянського гнізда, як палац Закревських, бачити не доводилося. Там збереглося практично все. Є парк, є ставки, є основний палац, по два флігелі й альтанки – весь комплекс. Зараз в одному з флігелів знаходиться невеличкий історико-краєзнавчий музей, яким завідує Валентина Гончар. У музеї – доволі цікава експозиція. Там є меморіальні речі.
Після такої невеличкої презентації глядачі, котрі зібралися того дня в бібліотеці, переглянули фільм, що розкриває цікаву сторінку життя українського пророка Тараса у двох населених пунктах Черкаської та Полтавської областей. Поринули в літо далекого 1843 року, стали свідками спокус, що чатували тоді на балах і поза ними на Шевченка. Дізналися, що поет, художник був буквально шокований тим, що він у свої 29 років настільки популярний: у салонах, куди він потрапляв, панночки ходили з Кобзарями. Він був знаменитістю. Шевченку в тому товаристві було цікаво, було весело.
Ось таке кіно. Фільм відкрив деякі невідомі досі сторінки із життя великого українця. За це велика дяка авторам.
Лариса РОМАНЮК
Відкрите практичне заняття, присвячене сучасним напрямам робототехніки та безпілотних технологій, провели в Українській державній льотній академії.
