У журналістиці є таке поняття як інформаційний привід. Без нього ніби-то й писати не варто. У випадку ж із книгою знаного журналіста й мистецтво-знавця Броніслава Куманського «Під зорею Степової Еллади» такий привід уже є. Втім, про презентацію книги на малій батьківщині Броніслава Петровича, в Олександрівці, наразі повідомлялося в кіровоградських ЗМІ, тому безпосередньо звернемося до літературно-художнього видання, котре побачило світ завдяки клопотам кіровоградського видавця Віктора Лисенка.
У роки незалежності місцеві краєзнавці, літератори й учителі уподобали поетичний образ Степової Еллади – щедрого талантами краю між Бугом і Дніпром. Доречним згаданий образ Євгена Маланюка виявився й для назви згаданої книги. Після попереднього збірника «Десята муза Кіровоградщини» (про добірне гроно творців образотворчого мистецтва), що порадував читачів 2013 року, «Під зорею Степової Еллади» – своєрідне продовження мистецької енциклопедії області. Повертаючи до життя інтерв’ю та нариси мало не сорока останніх років, Б. Куманський розповідає про знакових служителів інших муз: хореографів, диригентів, режисерів, співаків, поетів, керівників установ культури, котрі уславили й продовжують уславлювати рідну землю.
Імена Анатолія Кривохижі, Антоніни Червінської, Володимира Стратьєва, Сергія Дьоміна, Юрія Хілобокова, Юрія Любовича, Бориса Притули, Наума Кочка, Володимира Горбатюка, Івана Кравцова, Валерія Гончаренка, Василя Бондаря, Володимира Панченка, Світлани Барабаш, Миколи Хомандюка, Миколи Кравченка, Тетяни Ткаченко та інших непересічних особистостей, якими автор «заселив» збірник, дають змогу осягнути ту сферу талантів, котра робить наше життя змістовним і духовно багатшим.
Щиро поклавши руку на серце, багато з нас зізнається, що частіше або рідше зустрічаючи героїв книги на життєвих перехрестях, а то й просто десь на вулицях чи в громадському транспорті, далеко не завжди замислювалися над тим, чого варті ці, на перший погляд, звичайнісінькі люди для міста, області, країни. Звісно, Броніславу Куманському поталанило більше, ніж іншим. Оскільки, зустрічаючись за завданням редакцій газет, він не лише банально цікавився творчими планами на майбутнє. Інколи йому по-справжньому сповідувалися про щось дуже особисте або про біль за Україну, яка досі ще не така, як хотілося б її побачити. Чи, наприклад, розповідали про екзотичне для нашого часу кобзарство як спосіб життя, в якому своя естетика, філософія, та про необхідність розуміння митцем естетичного значення народної творчості. Переконували, що голос справжнього співака – інструмент, яким говорить душа. Що артист з провінції – не обов’язково провінція. Що мистецтво, на жаль, не дає готових відповідей, а лише ставить запитання…
Для вдумливого читача «Під зорею Степової Еллади» – це ще й дивні вчорашні діалоги з незабутнім Леонідом Куценком про … сьогоднішній день та небайдужі роздуми Григорія Клочека про роль і місце інтелігенції в сьогоднішньому українському суспільстві. Цікаві ж до минулого дізнаються ще й про особливості яскравої хвилі молодої поезії Кіровограда, яка піднялася тут у 60-х роках минулого століття; про те, як висвітлювала в 1977 році «Нью-Йорк таймс» виступи за океаном прославленого кіровоградського ансамблю «Ятрань»; як всюдисущим просвітителем Миколою Хомандюком та креативним Володимиром Мощинським на початку 2000-х знімався фільм «Невгасимий вогонь Холодного Яру»…
Без сумніву, зі сторінок нової книги Броніслава Куманського читач отримає не просто довідниковий матеріал, але дещо глибше й важливіше. Видання зацікавить викладачів, студентів, школярів, усіх, хто бажає краще знати історію й сьогодення культури області.
Відкрите практичне заняття, присвячене сучасним напрямам робототехніки та безпілотних технологій, провели в Українській державній льотній академії.
