КУЛЬТУРА

Символічний дотик до Маріуполя презентували у кропивницькому музеї (ФОТО)

Виставковий проєкт «Драмтеатр. Маріуполь», як вшанування полеглих українських героїв-захисників і вбитих мирних жителів, як продовження висвітлення жахливих подій російсько-української війни, презентували в Кропивницькому.

Захід пройшов у обласному Музеї мистецтв 21 листопада.

Це черговий символічний дотик до Маріуполя, який став болем і гордістю всього українського народу, зразком непереможного козацького духу, незламності і жертовності захисників міста, в першу чергу – бійців легендарного полку «Азов».

Раніше в Музеї мистецтв була розгорнута виставка «Моє серце – сталь, моя кров – Азов!», присвячена саме цим героям і мученикам. Також у співпраці з Маріупольським краєзнавчим музеєм та Центром підтримки переселенців «ЯМаріуполь» було реалізовано виставкові проєкти «Зруйнована, але не знищена…» та «Вписані в історію. Зруйновані війною».

Знищення драматичного театру Маріуполя і сотень мирних жителів – ще один кривавий злочин російських нелюдів. Із перших днів повномасштабного вторгнення будівля драматичного театру стала унікальним осередком солідарності та найбільшим укриттям для маріупольців – станом на 5 березня 2022 року там перебувало понад дві тисячі людей, які залишилися без даху над головою. 15 березня майже тисяча осіб покинула театр. А 16 березня російський літак скинув на Маріупольський драматичний театр, де від жахливих обстрілів переховувалась майже тисяча людей, переважно – жінки, діти, люди похилого віку, надпотужну авіаційну бомбу. Перед будівлею і позаду неї на асфальті білою фарбою був нанесений добре помітний напис «Діти», але російських фашистів це не зупинило. Точна кількість загиблих людей невідома і досі. Цей злочин став однією з найбільших трагедій сучасної російсько-української війни.

«В умовах повномасштабної війни з осатанілим ворогом, який поставив за мету знищити нас як державу і націю, дуже важливою є консолідація усіх українців, незалежно від того, з якого ми регіону – з Західної України, Слобожанщини, Київщини, Херсонщини чи Донбасу. Геноцид жителів міста Маріуполя, багато з яких знайшли свій останній прихисток саме в будівлі Маріупольського драматичного театру, – яскраве тому підтвердження», – зазначив перший заступник голови обласної ради Юрій Семенюк.

Драмтеатр став жахливим символом сучасної війни, справжнім обличчям так званого «русского мира». Трагедія всього Маріуполя болісна для кожного українця, але, водночас, вона стала ще одним потужним каталізатором прозріння та консолідації української нації.