КУЛЬТУРА
Владика Марк: «Ця книга – дороговказ»
- Останнє оновлення: 30 листопада 2014

Минулої п’ятниці, в День Гідності і Свободи, пересічна, на перший погляд, подія, що проходила у відділі краєзнавства обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. І. Чижевського (презентація книг «Рух. Початок», де автор-упорядник – Василь Бондар, та збірки поезій українського поета з Латвії Костя Оверченка «Майдану віщий грім»), перетворилася на справжнє свято для гурманів слова і думки.
В залі, де зібралися однодумці, лунали слова, що виходили з серця і входили в серця. Тішило, що серед учасників презентації були не лише відомі письменники, краєзнавці, політики, а й активна молодь, яка й на барикадах перша, і в громадському житті не пасе задніх.
Без перебільшення можна сказати, що на одному диханні сприймалися спогади учасників творення першої альтернативної до комуністів політичної сили на Кіровоградщині на межі 80-90 років минулого століття, що їх систематизовано і викладено у згадані збірці «Рух. Початок». Народний Рух України за перебудову – таку назву мала організація, якій судилося зіграти найголовнішу роль у відновленні української державної незалежності. Спогади про те, як то було, писалися в різні часи протягом останнього двадцятиріччя. Друга частина книги складається з низки газетних публікацій того часу.
– Це документальна оповідь про те, як усі ми приходили до своєї українськості, – підкреслив модератор заходу Василь Бондар. – Через чверть віку в пам’яті зринають яскраві картинки, яскраві особистості. Пригадую, як один із перших «рухівців» із Малої Виски Володимир Поліщук, якого комуністи неодмінно називали Бандерою, ще задовго до розпаду СРСР заявляв: «Цей Союз – гнилий. Він розвалиться, як кропив’яний мішок. Не знаю, що до цього призведе, але розвалиться».
І хто після цього сумнівається в існуванні пророків?
Один із тодішніх рухівців Володимир Кобзар згадав останній день лідера Руху й провідника нації В’ячеслава Чорновола, котрий той провів у Кіровограді, й зізнався, що для нього 1989-1991 роки – то був найкращий період у житті. А голова тодішньої першої крайової організації Юрій Матко зупинився на труднощах торування шляху до незалежності України.
Столичний професор Володимир Панченко, який насправді не був членом Народного Руху, але котрого завдяки його світоглядній позиції всі вважали рухівцем, виловив зі спогадів історії думку про те, що не було І і ІІ світових воєн, то була єдина війна з перервою у 20 років. Так само можна сказати й про український визвольний рух, що це єдине ціле: революція на граніті, Помаранчева та Революція Гідності, перемога яких десь попереду. А ще Володимир Євгенович зупинився на небезпеках, що чатують на українців повсякчас, і чи не головна з них – «любов до чвар». А тим часом, слід протидіяти «слугам режиму Януковича», котрі так прагнуть реваншу.
– Відомо ж бо, – підхопив думку науковця Владика Марк, – що історію творять романтики й безумці. Та вони і всі ми мусимо пам’ятати, що змінити уми людей за короткий час неможливо. Але завдяки таким книгам, таким спогадам – значно легше це зробити. Ця книга – дороговказ, вона закликає всіх разом працювати, щоб побачити Україну такою, про яку мріяли рухівці 90-х.
Член оргкомітету Народного Руху з 1989 року Микола Поровський, котрий нині служить заступником військового комісара в Кіровограді, запевнив: нині можна з упевненістю сказати, що армія відроджена, відроджений національний дух і тому українське військо й держава – незламні.
Лариса РОМАНЮК.
Фото Світлани ДУБИНИ
