КУЛЬТУРА

Про маніпулятивні технології в інформаційній війні

Нещодавно на Книжковому Арсеналі у Києві успішно виступила наша землячка, кандидат філологічних наук, доцент Ольга Кирилюк (на знімку). Минулого тижня Кіровоградська «Просвіта» імені Т. Шевченка спільно з ІАЦ «Перевесло» організували її повторний виступ у Кіровограді, оскільки та лекція заслуговувала на увагу не лише науковців, а значно ширшого коло людей.

Дослідниця проаналізувала медійний простір та соціальні мережі на предмет застосування сучасних маніпулятивних технологій в інформаційній війні. Йшлося про медійні провокації, про способи протистояння цьому впливу та контрпропаганду в соцмережах і медійному просторі, про маніпуляцію масовою свідомістю такими термінами як «укропи», «хунта», «карателі», «фашисти», «бандерлоги», «Кримнаш», «вєжлівиє люді» та ін.

– Ментальні міражі проектів «русскій мір» та «Новоросія» стали головною зброєю в гібридній війні РФ проти України, – наголошує дослідниця. – Уміння протистояти цьому впливу сьогодні стало справою національної безпеки. Але для того, щоб перемогти хворобу, спочатку її потрібно виявити, поставити діагноз і запропонувати ліки. Такими ліками може бути контрпропаганда.
Пані Ольга стверджує, що саме завдяки слову в свідомості можна викликати певні картинки, які й допомагають маніпулювати людською свідомістю. Витягуючи з мозку певні образи, можна викликати потрібну реакцію на будь-яку подію. Скажімо, щоб ненависть поширювалася не на окремих «бандерівців» чи «правосєків», а на цілу націю, то придумали специфічний етнонім – «укро-фашисти».

Підсилюються ці настрої ще одним специфічним прийомом – «зазіханням на святе», яким у цьому випадку постають ветерани, «діди, що воювали».

Народ з радістю «вчепився» за нові лексеми – колоради, ватники, укропи. Такі лексичні одиниці надають протистоянню нової сили. Окрім, обзивання і негативної характеристики, вони мають ще й іншу функцію – дозволяють використати прийом вигаданої істоти. Головна мета цього прийому полягає у дегуманізації ворога.

Якщо твій ворог – реальна людина, ти вступаєш із ним у рівне спілкування. А як можна бути на рівних з укропом чи ватником? Які з ними можуть бути переговори? Це комічні герої, за ними не видно особистості, таких «персонажів» не шкода.

До цієї групи можна зарахувати і назви, якими називають так звані ДНР і ЛНР: Лугандон, Домбабве. Такі назви завчасно дають негативну оцінку цим квазіутворенням, і як результат – їх не можуть сприймати серйозно, оскільки в реципієнта автоматично виникає тільки обурення на зразок: «З ким там домовлятися, які з ними переговори?».
Крім цієї протидії, ще часто застосовується прийом «парирування через іронію». Українські патріоти не стали чекати, коли наша пропаганда почне досягати рівня достойної відповіді «кисільовщині», і вдалися до прийому «засміювання» чергових пропагандистських нісенітниць. У результаті слову надається нове – позитивне значення.

Образливе слово «укроп» ми розшифрували як «український опір», чим героїзували його.

Антиукраїнська пропаганда зробила слово «бандерівці» синонімом до «фашист» і «бандит». Однак саме цей факт і спричинив масову добровільну бандеризацію українців. Нині бандерівець – це «будь-який патріот України, який підтримує її соборність та незалежність».

До цієї групи належать і словосполучення, які вже фразеологізувалися: «візитка Яроша», на «Кримнаш» ми відповіли – словом «намориш».

Нині ментальна битва словесними засобами ще триває. І зброї в ній достатньо, оскільки нею може стати кожне слово. Тож вчімося розпізнавати словесні маніпуляції, а також добирати «правильні» слова в спілкуванні з навколишнім світом.

Олександр РАТУШНЯК, голова ОО ВУТ «Просвіта» імені Т. Шевченка