КУЛЬТУРА

У день міста у Кропиницькому презентують перевидання «Байгорода» Юрія Яновського

Нарешті кропивницькі літературознавці та краєзнавці потримали в руках сигнальний примірник «Таємниці Байгорода Юрія Яновського. Літературно-історична розвідка». Широкому загалу її планують презентувати у вересні,  до дня міста.

Як театр починається з вішалки, так і книга з обкладинки. Зроблене художницею Ольгою Краснопольською особисто мені припало до душі. В одному вишуканому колажі, як в ребусі, вмістився весь зміст твору: і залізничний міст через Інгул з чорним (як прапор анархістів) паротягом на ньому, і Дон Кіхот зі списом, і дівочий портрет на столику з недогарком свічки та «жіночими старомодними рукавичками»… Додавши до всього професійне виконання видавництвом «Імекс-ЛТД» своєї роботи, багатий ілюстративний матеріал на основі архівних, музейних та приватних колекцій, можемо говорити про книгу, яку приємно й корисно взяти до рук.

Тепер до змісту. Дивно, що до вміщеного на першій сторінці переліку посвят – до 115 річниці від народження Юрія Яновського; до 100-річчя народного повстання в Єлисаветграді; до 90-ліття виходу повісті Юрія Яновського «Байгород», - творці проекту чомусь забули про …столітній ювілей Української революції.

Упорядники відразу акцентували увагу на тому, що літературний Байгород – це «Місто-над-Інгулом», - тодішній Єлисавет, а теперішній Кропивницький. А отже й найпоетичніші слова, сказані Юрієм Яновським, теж про нього: «Ми знаємо, що наше місто, розлігшися на річці головою до сходу, подібне до прекрасної дівчини, що потягується ранком на дівочій постелі, розметавши ковдру і затуляючи очі руками від світла… Ти найпрекрасніша в світі дівчина. Ти лежиш на затишних берегах. Твої ноги пахнуть травою…».

Крім власне оригінального тексту повісті Юрія Яновського «Байгород» (хто ще не знайомий, радив би зробити це негайно!), помереженого чисельними поясненнями, виділеними відмінним від основного тексту шрифтом, книга містить також кілька окремих статей. Так, чи не найприскіпливіша дослідниця творчого процесу двадцятих років минулого століття киянка Ярина Цимбал, як завжди скрупульозно й не без зерна іронії описує прихід майбутнього автора «Чотирьох шабель» і «Вершників» до української літератури. «Мандрований історик» Юрій Митрофаненко спробував детально розібратися в історичній основі повісті – «єлисаветградському народному повстанні 1918 року» проти отаманші Марусі. Нарешті, професор Києво-Могилянської академії Володимир Панченко розповів про літературні впливи на творчість Юрія Яновського. Зокрема, американця Амброза Бірса, уславленого містичними (страшними) оповіданнями. А щоб наочно показати певну схожість творців на прикладі повісті «Байгород», у книзі подано ще й український переклад Бірсового оповідання «Випадок на мосту через совиний потік».

Насамкінець не можемо не сказати й про розлогу бібліографію питання, вміщену в книзі. Увагу читачів має також привернути й мапа та інфографіка, спеціально виконана науковцем Андрієм Домаранським.

Не сумніваємося, що попереду у нової книги своє життя й прискіпливе обговорення читачами, фахівцями-літераторами, істориками та краєзнавцями.

Федір Шепель