КУЛЬТУРА

Кіровоградщина-туристична: краєзнавці пройшлися бобринецькими стежками корифея українського театру Марка Кропивницького (ФОТО)

Мешканці обласного центру та краєзнавці зі Злинки Маловисківського району пройшлися бобринецькими стежками корифея українського театру Марка Кропивницького.

Свого часу драматург поставив у Бобринці десятки спектаклів. У «Спогадах про Бобринець і бобринчан» він зазначав: «Бобринець, колись повітовий, нині заштатний городок Херсонської губернії, це єсть аlma mater моя й Тобілевичів. Карпенка-Карого, Садовського і Саксаганського».

Звісно, що приїхавши до Бобринця, розпочали з краєзнавчого музею, де найбільше знають про перебування тут Марка Лукича.

 Були вражені неймовірно широкими центральними вулицями містечка, заснованого у ХУІІІ столітті. Переходячи від однієї архітектурної пам’ятки історії та культури до іншої на меморіальних дошках читали зокрема таке: «У цьому будинку в 1850-1856 рр. проживав корифей українського театру Кропивницький М.Л».

Милувалися красою православних храмів: Свято-Миколаївської церкви та Вознесенського собору, котрі пам’ятають і Марка Кропивницького, і його побратимів по творчості братів Тобілевичів. Приємно, що до сприяння нашим приватним мандрам долучився й відділ культури місцевої райдержадміністрації.

Надзвичайно цікавою й повчальною  (особливо для дівчаток і хлопчиків, яких, завдяки літнім канікулам, взяли з собою батьки) виявилась екскурсія на розкопки скіфського кургану, що зветься в народі могила Орлика і знаходиться поряд з Бобринцем. (Чи не містика, що ще в ХІХ столітті краєзнавець Володимир Ястребов саме на Бобринеччині записав думу про Пилипа Орлика (сподвижник Івана Мазепи), а одним із вчених на розкопі теж має прізвище Орлик). Уявно перенестися на дві з половиною тисячі років у глиб історії допомогла знаний ентузіаст туристичної справи Ніна Бабанська, котра перевдягла частину групи (і дітей теж) в одяг …скіфів. Тому зустріч з археологами та студентами-практикантами з кількох областей України, котрі тут працюють, видалася доволі незвичною. Погляньте лишень на фото!

Повні легені степового пряного повітря й чимало вражень лишилося й після відвідин овіяної легендами Володимирської балки, де протікає річечка Бобринка. По один її бік, в ледь помітному цієї спекотної пори потічку цілющої води, знаходиться нерукотворний кам’яний хрестик, а по інший – місцевий Стоунхендж, де великі брили каміння розташовані по колу й періодично приваблюють допитливих.

Змивали дорожній пил у теплих водах Сугоклії, річці, теж пов’язаної з біографією Марка Кропивницького. «Часто я ходив на річку Сугаклей (за чотири верстви від Бобринця) на «Кругле плесо» купатися й іноді брав з собою вудки, -писав він у «Спогадах про Бобринець і бобринчан». – Раз я там вудив (це було в неділю), а поодаль чиновники та школярі [бовтались] у плесі й полохали рибу; я вже наваживсь перейти далі й почав збирати вудки, як зворухнувся поплавець, далі пірнув і вмить на гачку затріпотів невеличкий коропець». Того ж дня до нього підійшов незнайомий хлопчик, котрий виявився Іваном Карповичем Тобілевичем, майбутнім Карпенком-Карим.

Нарешті, повернувшись додому, частина екскурсантів зуміла навіть потрапити на концерт київського симфонічного оркестру, - тобто на апофеоз заходів присвячених перейменуванню міста, - щоб перед музично-драматичним театром імені Марка Кропивницького послухати ще й музику того самого Кропивницького!

Федір Шепель