22вересня2021

ГОЛОВНА ПОДІЇ Олексій Волович: Для Росії краще торгувати і жити у мирі з Україною, ніж воювати

ПОДІЇ

Олексій Волович: Для Росії краще торгувати і жити у мирі з Україною, ніж воювати

Фінальний раунд дуже складних переговорів у форматі Україна-ЄС-Росія, що проходив у Брюсселі  29 і 30 жовтня, як відомо, закінчився підписанням протоколу (передбачає відновлення постачань в Україну російського газу) та доповненням до чинного газового контракту, що регламентує технічні питання постачання і оплати газу в опалювальний період.

Сторони остаточно домовилися про те, що до кінця 2014 року Україна купуватиме газ по 378  дол. за 1 тис. куб. м., а в першому кварталі 2015 – по 365 дол. Зрозуміло, що самостійно, без  потужної підтримки Європейського союзу, Україна не змогла б укласти вищезгадану угоду з газовим монстром. Що ж змусило «Газпром» відмовитися від попередніх своїх погроз продавати нам газ дорожче? Відповісти на це запитання ми попросили експерта, колишнього керівника Регіонального філіалу НІСД в Одесі Олексія Воловича.

– Певна «поступливість» представників «Газпрому» очевидно  може   розглядатися і як наслідок  дуже відчутного зниження його доходів у результаті  зменшення в нинішньому році  споживання  російського газу  в  країнах  Європи   на  рівні  20-25 %, – каже Олексій Олексійович. – До цього  слід  додати майже  п‘ятимісячні втрати газового ринку України, яка купувала найдорожчий газ навіть із урахуванням знижок. За міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) чистий прибуток «Газпрому» скоротився в першому кварталі 2014 року на 41% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. За підсумками першого півріччя 2014 року за російськими стандартами бухгалтерського обліку (РСБО) чистий прибуток «Газпрому»  впав на 36 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Тому не дивно, що  «Газпром»  зацікавлений  у продажу  навіть  порівняно  невеликих обсягів  газу  в Україну,  яка  ще  2-3  роки  тому  була  одним із найбільших  його покупців. Крім того, за  перший  квартал  2014 року  операційні витрати «Газпрому» зросли  на  15 %.

Втім, не можна  виключати,  що  підписавши  31  жовтня  угоду  про постачання   газу в Україну  до  березня 2015 року,   представники   «Газпрому» сподіваються   на  поступки  Євросоюзу  в  питанні  про  будівництво  «Південного  потоку», а також  на  збільшення  обсягів транспортування  газу  по  «Північному потоку»   і німецькому  газопроводу  OPAL. Крім того,  вони  могли  сподіватися і  на  певну  «поблажливість» Арбітражного суду  в Стокгольмі  при розгляді позову  України,  що містить вимогу визначити справедливу ринкову ціну на газ і компенсувати переплату з 2009  року у розмірі 6 млрд. дол. 

Хотілося б сподіватися, що укладання угоди про постачання російського газу в Україну в умовах неоголошеної  війни Росії проти нашої країни свідчить якоюсь мірою про розуміння кремлівськими стратегами того, що з Україною краще торгувати і жити у мирі, ніж воювати. Хотілося б також сподіватися, що під тиском міжнародних санкцій  Москва, нарешті, піде на розумні поступки і компроміси в питанні припинення  інспірованого  нею ж  кровопролитного  конфлікту  на Донбасі.  

Коли  йдеться про  виплату  Україною  боргів  за російський  газ,  то мимоволі   згадуєш  про  ті  збитки  на  десятки  мільярдів  доларів,  які   завдані  економіці нашої країни в результаті російської окупації Криму і частини  чорноморського шельфу, а також  руйнування  інфраструктури  Донбасу російськими  найманцями  і терористами.  А як можна  оцінити життя  4 тисяч убитих   і   9 тисяч  поранених   громадян  України і приблизно такої   ж  кількості  громадян  Росії  в розв'язаній і спонсорованій  Москвою  безглуздій  братовбивчій війні?

Анастасія ЧЕГОЛЯ