ПОЛІТИКА

Кіровоградщина: що засвідчили місцеві вибори-2020?

Вибори на Кіровоградщині, за невеликим винятком, закінчилися.

Хтось уже святкує перемогу, хтось – гамує гіркоту невдачі й шукає винних у своїй поразці, а хтось ще має довести в другому турі, що він теж гідний бути при владі.

Оцінюючи хід минулої виборчої кампанії в цілому, можна сказати, що кандидати та їхні технологи не застосовували щось аж надто нове. Користувалися прогалинами в законодавстві і безкарністю за його порушення, не гребували «чорним» піаром, підкупом виборців (були і продуктові пакети, і наспіх зроблені лавки) та обіцянками вирішити те чи інше проблемне питання тощо.

Не може не тішити, що виборці все-таки воліли мати «синицю в руках, а не журавля в небі». Тобто в більшості випадків віддавали перевагу кандидатам, яким було чим звітувати. За приклад можна навести Кропивницький. Міському голові Андрію Райковичу не знадобився другий тур тільки тому, що кропивничани переконалися в його ефективності під час минулої каденції. Про це не варто забувати тим, кого не полишає мрія прислужитися громаді в майбутньому. Адже можна розмістити свій фейс (обличчя) на сотнях і навіть тисячах білбордів, але якщо за тобою немає конкретних справ, то білборди можуть і не допомогти.

До речі, про білборди. Треба бути готовим до того, що вже невдовзі постане питання про заборону використання їх у виборчих кампаніях. І ось чому. Білборди серйозно підривають один із головних принципів виборів – рівність можливостей кандидатів. Використати білборди як засіб агітації по кишені далеко не всім кандидатам. Викласти з кишені десятки, а то й сотні тисяч гривень ні вчитель, ні лікар, якщо їх, звісно, ніхто не спонсорує, не зможуть. Це під силу тільки тим, хто має великі доходи, часто – сумнівного походження.

Відомо, що соцмережі полегшили життя чорних піарщиків. Поширити неправдиву інформацію про конкурента, облити його брудом – просто й швидко. Але, як свідчать ті ж вибори міського голови Кропивницького, не так уже й ефективно. Адже як не намагалися посіяти недовіру серед виборців до особистості чинного очільника міста, нічого з того не вийшло.

На жаль, нічого не змінилося в ролі газет у виборчій кампанії. Віддаючи перевагу фінансово спроможним кандидатам, вони публікували все, що ті бажали. А бажали вони відомого чого – аби їм повірили. І це не є свободою слова. Це є елементарним сприянням дезінформації виборців. У цивілізованих країнах, які ми часто беремо собі за приклад, ЗМІ допомагають виборцю розібратися в кандидатах, у тому, що вони зробили і роблять для людей, тому там не знайдеш на сторінках газет проплачених статей, якими були переповнені деякі наші місцеві видання.

Кажуть, народ не помиляється. Але чому ж тоді головою ОТГ обрано того, хто був засуджений до позбавлення волі за вбивство людини? Чому підтримано політичні сили, що свого часу спричинилися до війни на сході країни та захоплення Криму? Це свідчить про те, що висновки з минулих виборів мають зробити не тільки кандидати-невдахи, а й виборці теж. Вони навіть в першу чергу.

Володимир Колесник

Читайте також:

Вибори-2020: у Кропивницькому вже є перемога

В ОТГ на Кіровоградщині вибори виграв Віктор Лозінський, який сидів за вбивство

Більшість мешканців Кіровоградщини проігнорували вибори 

Вибори-2020: надзвичайних подій на території Кіровоградщини не зафіксовано