ПОЛІТИКА

Чому громади з Кіровоградщини практично не залучені до роботи комітетів ВР

Народні депутати з Кіровоградщини періодично співпрацюють із окремими активістами та експертами через роботу приймалень громадян. Така співпраця епізодично стосується роботи в комітетах Верховної Ради. 

Натомість співпраця через «круглі столи», конференції, брифінги, панельні дискусії тощо не є типовими для народних обранців із Кіровоградської області.

В умовах, коли залучення стейкхолдерів парламентськими комітетами є несистемним, а процес розробки законопроєктів залишається поза увагою медіа, а, відтак, залишається незрозумілим для пересічного громадянина,

Громадянська мережа ОПОРА ініціювала обговорення щодо залучення на регіональному рівні зацікавлених сторін до законопроєктної діяльності парламентських комітетів. Участь у заході взяли помічниця народного депутата ІХ скликання Олеся Довгого Анна Трубаченко, народний депутат  VІІІ скликання Олександр Горбунов, начальниця управління внутрішньої політики Кропивницької міськради Оксана Горбенко, помічник народного депутата VІІІ скликання Станіслава Березкіна Геннадій Солдецький, виконавча директорка громадської організації «Територія успіху» Інга Дуднік, голова громадської організації «Асоціація політичних наук» Дмитро Сінченко, представник молодіжного крила «Слуга народу» Кіровоградщина Катерина Колєва.

Як зазначила Анна Трубаченко нардеп Довгий системно проводить зустрічі з мешканцями областям та громадськими організаціями, втім через пандемію у 2020-21 році депутат змінив формат роботи приймалень. Зокрема, тепер практикують онлайнзустрічі, консультації телефоном тощо.

«На сьогодні близько 80-85% відсотків звернень громадян до народного депутата Олеся Довгого стосуються надання матеріальної допомоги. Інші – законотворчої діяльності тощо. У більшості запитів та звернень йдеться про соціальний захист населення, роботу пенсійного фонду, пільги», – підкреслила помічниця народного обранця.

І додала, що  мешканці області, активісти не зверталися із пропозицією щодо законодавчих змін, які опрацьовує цей комітет.  

До роботи Комітетів Верховної Ради України мешканці Кропивницького (тоді – Кіровограда) були активно залучені у 2016 році. Адже в цей період вирішувалося питання щодо перейменування міста. Депутати Кіровоградської міської ради направляли звернення до депутатів Верховної Ради, громадські організації проводили наукові конференції, круглі столи, Олександр Горбунов виступав на комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування щодо перейменування окремих населених пунктів.

Нині екснардеп Олександр Горбунов вважає, що реальна співпраця із народними обранцями можлива на особистих контактах.  

«Обрана людина має комунікувати з громадою і дбати про територію, яку представляє у Верховній Раді. Депутат повинен спілкуватися в режимі діалогу із різними представниками громади, використовуючи приймальні, публічні звіти та інше», – зазначив Горбунов.

І додав, що чинні народні обранці з Кіровоградщини активно не спілкуються з мешканцями області. За словами Олександра Горбунова, дієвим механізмом впливу на нардепів є прийняття закону про позбавлення мандату народного обранця.

Інга Дуднік переконана, що народні депутати самі повинні ініціювати розгляд певних питань  на місцях та працювати з цільовими аудиторіями.

«Люди на територіях більш знайомі з проблемами, які можна вирішити у тому числі і на законодавчому рівні. Тому важлива ініціатива як з боку народних обранців, так і з боку стейкхолдерів. Система, алгоритм мають працювати поза персоналіями. Адже народні депутати змінюються, а співпраця з громадськістю має тривати незалежно від зміни політичних сил та народних обранців», –  підкреслила Інга Дуднік.

Залучення стейкхолдерів  до роботи комітетів Верховної Ради народними депутатами IX скликання від Кіровоградської області на сьогодні є малоефективним  і недостатнім. Для зміни ситуації потрібно прописати  таку співпрацю на законодавчому рівні. В такому випадку  взаємодія з громадськістю може стати одним з основних критеріїв оцінки роботи народних обранців. 

Дмитро Сінченко під час онлайн-обговорення додав, що необов’язково відповідні пукти прописувати у законодавстві України, це можуть бути підзаконні акти чи регламенти комітетів. Інакше співпраця можлива лише з так званої «доброї волі» народного обранця. У разі відсутності бажання конструктивно працювати з громадою,  виборці не можуть вплинути на народного обранця.

А також учасники зустрічі рекомендували народним обранцям та їхнім помічникам висвітлювати план розгляду законопроєктів в комітетах, проводити обговорення та «круглі столи» на Кіровоградщині.