21вересня2018

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА ПОЛІТИКА Ще один крок України на шляху до вступу в НАТО

ПОЛІТИКА

Ще один крок України на шляху до вступу в НАТО

934545

В Одесі відбулося засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО, організоване представниками постійної делегації Верховної  Ради України у Парламентській асамблеї НАТО.   

Від України в заході взяли участь:перший заступник голови Верховної Ради України, співголова Міжпарламентської ради Україна-НАТО Ірина Геращенко, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, глова Постійної делегації Верховної Ради України у парламентській Асамблеї НАТО, народний депутат  України  Ірина Фріз,  члени постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО, народні депутати  України Олексій Скрипник, Оксана Юринець,  голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров, заступник голови депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка», член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи Олексій Гончаренко, заступник глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, міністр з питань тимчасово окупованих територій та  внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш, перший заступник міністра оборони України Іван Руснак, командувач Військово-Морських Сил ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко, голова Одеської облдержадміністрації  Максим Степанов, голова Одеської обласної Ради Анатолій Урбанський.  

З боку іноземних учасників в заході взяли участь: керівник Представництва НАТО в Україні Александр Вінніков, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбара Маронкова, голова  комітету із закордонних справ Сенату Канади, член ПА НАТО, співголова  Міжпарламентської ради Україна-НАТО Рейнелл Андрейчук, віце-президент ПА НАТО Раса Юкнявічене (Литовська Республіка), віце-президент ПА НАТО Метін Лютфі  Байдар (Турецька Республіка), делегації Болгарії, Великої Британії, Франції, Італії, Латвії, Польщі, Хорватії, Чеської Республіки, Португалії, Іспанії, Туреччини,  голови дипломатичних представництв в Україні, фахівці, експерти  та представники громадянського суспільства.

n47598 93684 

5 березня засідання МР Україна - НАТО відбулося  в готелі «Брістоль». Учасники заходу від України і понад півсотні парламентарів з країн-учасниць обговорили такі питання: співробітництво Україна - НАТО та виконання Річної національної програми під егідою комісії Україна-НАТО у  2017 році;  заходи  у  рамках  цієї  програмина 2018 рік;  стан виконання  українських реформ; гуманітарна і безпекова ситуація на Сході України; питання розбудови Збройних Сил України та Військово-Морських Сил ЗС України; нарощування російської військової присутності у Чорному морі; мілітаризація Криму і порушення прав людини на півострові; економічна ситуація та енергетична безпека в Чорноморському регіоні; гуманітарна і безпекова ситуація на Сході України.Про виконання Річної національної програми співробітництва Україна-НАТО у 2017 році доповідала віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе:          

- Річна національна програма співробітництва Україна-НАТО 2017 року містила в собі 375 заходів. Ми можемо говорити, що 82% цієї програми було виконано, тобто 307 із запланованих заходів були реалізовані різними міністерствами та відомствами. Це означає, що ми не відмовились від решти завдань - 18%, а вони перейшли на наступний рік. На  2018  рік,  Річна національна  програма, вже містить 444 заходи і передбачає залучення 58 міністерств і центральних органів виконавчої влади до її виконання.  Наразі розпочато роботу над підготовкою програми співробітництва з НАТО на 2019 рік. Після програшу в Стокгольмському арбітражі Російська Федерація активно почала шантажувати Україну стосовно того, що вона готова негайно розірвати діючі контакти у сфері постачання російського газу в Україну. У такий спосіб Росія намагалася представити Україну як ненадійного транзитера, як ненадійного партнера для країн ЄС і для країн-членів НАТО. Але завдяки тому, що уряд України ефективно й швидко зреагував, цей шантаж вдалося зупинити. Цей випадок свідчить про те, що російська агресія триває і вона не сфокусована суто на одному регіоні, на Сході України. Вона може набувати різних форм – як енергетичних атак, економічних інтервенцій, так і збройних нападів. Російська інтервенція та агресія спрямована не лише проти України, вона спрямована також проти Європи і всього світу…

Хочу відзначити, що Парламентська асамблея НАТО, представники якої беруть сьогодні участь в спільному засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО, є напевно найпослідовнішою асамблеєю, яка дійсно з самого початку агресії Російської Федерації проти України зайняла дуже чітку і однозначну позицію стосовно російської делегації, ухваливши рішення щодо неприйнятності її подальшої участі в діяльності Парламентській Асамблеї НАТО, яка жодного разу не намагалася якимось чином переглянути це своє рішення, оскільки переважна більшість національних делегацій абсолютно чітко усвідомлюють, що з боку Росії нема жодних намагань у будь-який спосіб виконувати Мінські домовленості, - наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.   

манато 5

Перший заступник Голови Верховної Ради України, Ірина Геращенко:

– Надзвичайно приємно, що вперше Міжпарламентська рада Україна НАТО відбувається в Одесі. Символічно, що цей діалог, який зібрав учасників з дванадцяти країн – членів НАТО проходить в дні четвертої річниці анексії Криму і по суті початку окупації української землі Донбасу. Власне, під  час цієї  дискусії,  ми чуємо дуже  важливі слова підтримки країн НАТО, організації Альянсу, це чітко засвідчує те, що санкції проти Російської Федерації мають тривати до повного виконання нею Мінських угод і повернення Криму. Це означає не тільки безпеку, не тільки звільнення заручників, але й звільнення україно-російського кордону на Донбасі. Сьогодні ми будемо активно обговорювати ту співпрацю, яка має бути між Україною і НАТО, в першу чергу в контексті імплементації нашого законодавства, доведення його до стандартів країн НАТО. В Україні може з’явитися цивільний міністр оборони, як   у більшості країн НАТО. 

Сьогодні Україна бореться за відновлення нашої території в повному обсязі. Це означає звільнення Донбасу та звільнення Криму. Під час своєї прес-конференції для ЗМІ Президент України дуже чітко заявив про те, що сьогодні Збройні сили України готові не лише чинити опір, а й звільняти окуповані території. Але ще раз наголошую, щоб не було спекуляцій, Україна стоїть на тому, що ми маємо передусім докласти всіх зусиль для того, щоб врегулювати ситуацію на Донбасі в політико-дипломатичний спосіб. Мають говорити дипломати, а не артилерія, для того, щоб прийшов мир. Ми з вами говоримо в той день, коли мало відбутися повне перемир’я на Донбасі, коли на минулій зустрічі в Мінську сторони начебто домовилися, що з 5 березня настає перемир’я. Але ми бачимо, що з першого дня тиші порушуються домовленості і за цим стоять не тільки маріонетки Кремля, які сьогодні на окупованій території здійснюють так звану «владу», а за цим стоїть Кремль. 

Хотіла б навести кілька цифр щодо жахливих наслідків російської окупації Донбасу. За роки російсько-української війни загинуло 2378 українських військовослужбовців. За цей час загинуло 138 дітей, які були вбиті, або підірвані на мінах. Залишилося удовами 1399 жінок, 2217 матерів втратили своїх синів. Це страшні цифри, якими Україна платить за захист нашої незалежності. Очевидно, що від світу ми очікуємо і підтримки нас   шляхом застосування  жорстких  санкцій проти Російської Федерації. Руки агресора мають бути зв’язані, в нього не має бути коштів на війну. Ми очікуємо від наших партнерів не  наступальної,  а оборонної зброї. В цьому контексті дуже важливою є позиція США і Канади, які нарешті прийняли відповідні рішення щодо  продажу Україні оборонної зброї. Ми починаємо підготовку до Парламентської асамблеї НАТО, яка вперше відбудеться в Україні у 2020 році.

Голова Одеської ОДА запропонував, щоб саме Одеса прийняла Парламентську асамблею НАТО. Думаю, за це в Україні буде серйозна конкуренція, але ідея добра.         

Голова Одеської облдержадміністрації Максим Степанов:

– Сьогоднішній захід дуже важливий як для України в цілому, так і для Одеського регіону. Наша область багатонаціональна та мультикультурна. Але єдиною чіткою позицією всіх мешканців Одещини є прагнення реформ,  прагнення демократичних змін, прагнення до європейських цінностей. Хочу наголосити, що співпраця з НАТО - це  не  тільки  вимір  суто воєнно-політичний, але й багато реформ різних аспектів нашого життя. Це не просто десь там у Києві хтось за щось має відповідати. Це все залежить від нас, адже реформи потрібні саме нам. Це стосується реформи місцевого самоврядування та децентралізації, прозорості влади, запобігання та протидія корупції, це те, чого ми прагнемо. Я дуже вдячний, що вибір проведення такого заходу випав саме на Одеську область. Адже Одеса - це морські торгівельні ворота України та місце дислокації Військово-Морських Сил нашої держави. Коли йдеться про безпеку нашої країни, це важливе питання для будь-якого громадянина України.

Питання, які розглядаються на сьогоднішньому засіданні, стануть черговим маркером щодо наших європейських і євроатлантичних прагнень. Вважаю, що такого плану заходи і резолюції, які прийматимуться за результатами цих заходів, будуть спрямовані виключно на підвищення безпеки нашої країни.

У рамках  дискусії  на тему «Розвиток Збройних Сил України та нарощування російських військових можливостей у Чорному морі»   виступили перший заступник Міністра оборони України Іван Руснак  та командувач ВМС ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко. 

Звертаючись до присутніх, Іван Руснак зазначив:

– Чотири роки Україна за підтримки демократичного світу протистоїть гібридній агресії Росії. Противник постійно порушує домовленості щодо припинення вогню. Все це відбувається на фоні активного інформаційного тиску з боку Росії по виправданню своєї позиції і дискредитації України, в тому  числі  і  щодо  обраного  нами європейського вектору розвитку. За його словами, Україна надає перевагу політико-дипломатичним шляхам врегулювання  конфлікту. Принциповим елементом позиції України є розгортання повноцінної Місії ООН із мандатом діяльності на всій тимчасово окуповані території, забезпечення міжнародного контролю над частиною українсько-російського державного кордону у зоні конфлікту, виведення з території України всіх незаконних збройних формувань та підрозділів регулярних військ Російської Федерації. Необхідно виключити можливість участі Росії у зазначеній Місії ООН. Збройні Сили України є вирішальним чинником стримування російської агресії. Міністерство оборони України послідовно впроваджує заходи з реформування Збройних Сил. Процес реформування  відбувається із застосуванням стандартів НАТО і за дорадчою допомогою представників Альянсу, наголосив  Іван Руснак.   

Командувач ВМС ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко ознайомив учасників засідання із сучасними поглядами щодо концепції подальшого розвитку національних Військово-Морських Сил у найближчий та середньостроковій перспективі.

– Реагуючи на численні факти порушення країною-агресором міжнародного  законодавства, НАТО  за  останні два роки значно збільшила свою діяльність у Чорноморському регіоні, збільшуючи свої бойові можливості в інтересах колективної безпеки.  Візити кораблів НАТО до українських портів і проведення спільних навчань з нами є свідченням підтримки України. Ми цінуємо таку підтримку та сподіваємось на її продовження та подальший розвиток. За словами командувача, Військово-Морські Сили активно співпрацюють з НАТО, і   Альянс   допомагає  Україні  у питаннях захисту суверенітету і розбудови військово-морських сил.

imgbig 1

За результатами роботи форуму співголови Міжпарламентської ради – перший заступник голови Верховної Ради України Ірини Геращенко та член Парламентської асамблеї НАТО, канадська сенаторка Рейнелл Андрейчук оприлюднили заяву, в якій підтвердили від імені членів Міжпарламентської ради Україна-НАТО непохитну підтримку незалежності та територіальної цілісності України, засудили надання Російською Федерацією політичної, військової, економічної допомоги незаконним збройним формуванням в окупованих районах Донецької і Луганської областей, незаконне утримання в Росії та на окупованих територіях українських заручників і політичних в’язнів.

У заяві окремо наголошується на важливості успішного реформування національного сектору безпеки і оборони України, в процесі якого ключову роль має відіграти Верховна Рада України. Річна національна програма співробітництва Україна-НАТО на 2018 рік покликана стати провідним інструментом виконання завдань щодо досягнення Україною відповідності критеріям членства в Альянсі. Співголови Міжпарламентської ради закликали лідерів держав-членів НАТО, які мають зібратися на черговому саміті в Брюсселі у липні цього року, підтвердити євроатлантичні перспективи України та надати їй всебічну допомогу, необхідну для інституційного зближення з північноатлантичним Альянсом, а парламентарів цих країн до посилення солідарності та підтримки України в їхніх національних парламентах. 

DSC06845

6 березня учасники заходу відвідали Західну військово-морську базу ВМС ЗС України, де у супроводі командира бази капітана першого рангу Олексія Доскато оглянули інфраструктуру військово-морської бази та поспілкувалися з командуванням та корабельним складом. У супроводі командувача ВМС України віце-адмірала Ігоря Воронченка учасники заходу відвідали флагманський корабель ВМС України фрегат «Гетьман Сагайдачний». 

У цей же день учасники Міжпарламентської ради Україна-НАТО провели зустріч в Інституті соціальних наук (ІСН) Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (директор - професор Віктор Глєбов) зі студентами і викладачами та представниками осередків неурядових організацій  в Одесі, а також взяли участь у круглому столі на тему євроатлантичних перспектив України. Модератором круглого столу був ректор ОНУ імені І.І. Мечникова доктор політичних наук, професор Ігор Коваль.

З доповідями на круглому столі виступили:- завідувач кафедри міжнародних відносин ІСН, доктор політичних  наук, професор Ольга Брусиловська. Тема доповіді: Фактор НАТО в російсько-українських  відносинах; - доцент кафедри міжнародних відносин ІСН, провідний співробітник Центру міжнародних досліджень, кандидат політичних наук Сергій Глєбов. Тема доповіді: Виклики Євро-Атлантичній безпеці  в  Чорноморському регіоні;- доцент кафедри міжнародних відносин ІСН, директор Центру міжнародних досліджень, кандидат політичних наук Володимир Дубовик. Тема доповіді: Безпековий  вибір України. - заступник редактора журналу «UA: Ukraine Analyticа» Анастасія Герасимчук. Тема доповіді: Політичні відносини у трикутнику: Україна – США - Росія. - провідний експерт Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» (Київ), кандидат історичних наук Олексій Волович: Енергетичні аспекти російсько-української конфронтації.

Після кожного виступу відбувалися дискусії і доповідачі відповідали на запитання учасників круглого столу. В другій половині дня для учасників засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО була проведена екскурсія «Мультикультурна Одеса».

Підготував  Олексій  Волович

Додаток:

Тези виступу Олексія  Воловича  на  засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО:

 Енергетичні  аспекти  українсько-російської  конфронтації 


Боротьба за енергетичні ресурси і  їх використання  у  якості  інструменту  політичного  і  економічного  тиску  має  давню  історію  у світі  ще  з початку  ХХ-го  століття.  Особливо  ця  проблема  набула  глобального  і  драматичного  характеру  на  початку ХХІ-го  століття. 

Ми знаємо,  що  сталося  з  Іраком  і Лівією, і що сьогодні  відбувається в Сирії, Східному Середземномор’ї  і в Каспійсько-Чорноморському  регіоні. Найбільш  драматичним  на  європейському  континенті  є тривале енергетичне  і воєнно-політичне  протистояння  між  Росією  і Україною. 

Анексія  українського Криму і окупація Росією  частини території  на Сході України завдали  важких  втрат  для  енергетичного  потенціалу України.  Разом з окупованим Кримом Україна втратила основну частину виключної  економічної зони на шельфі Чорного і Азовського морів, де  була ініційована низка проектів  з  розвідки і видобутку нафти і газу за участю провідних світових компаній. 

Окупаційна  влада Криму захопила   українські державні підприємства «Чорноморнафтогаз» і «Укртрансгаз» і їх  активи,  а також  всю  нафтогазову  інфраструктуру  на  шельфі  Кримського півострова.  У 2014 р. Україна втратила контроль над основними вуглевидобувними районами на Донбасі – 55  шахт  в Донецькій  області  і 42  шахти –  в Луганській.  Вугілля  з  цих  шахт  сьогодні   відправляється  в Росію. На  сьогодні  найбільш  небезпечними  для  України і Європи  є   плани  Кремля побудувати  газопровід «Північний  потік – 2» з  метою  припинення  транзиту російського  газу  через   українську,  білоруську і польську ГТС  в  Європу. 

З  цією ж  метою  Росія  також  будує  газопровід «Турецький потік». Стосовно проекту «Північний потік - 2», сьогодні європейські країни  розділилися   на дві  групи  приблизно  по  10 країн  у  кожній  -  на  його  прихильників і противників. На даний час в Євросоюзі розглядається затвердження поправок до Газової директиви Третього енергопакету ЄС з метою її застосування до «Північного потоку-2». Але  навіть  якщо  ці поправки будуть прийняті, то навряд  чи  вони  зупинять будівництво  цього газопроводу. 

Скоріше всього, що ці  поправки  лише дещо  «ускладнять  життя»  «Газпрому»,  але не  більше. Результат боротьби в Європі навколо проекту «Північний потік-2» залежатиме  від того, що переможе - принципова солідарність всіх країн Євросоюзу у питанні  блокування  будівництва «Північного потоку-2»  чи вузькі меркантильні корпоративні інтереси? Хотілося б, щоб європейські лідери  нарешті зрозуміли, що захищаючи Україну,  вони  захищатимуть  і   свої  країни від путінської Росії, яка використовує «енергетичну зброю» для поширення  свого  імперського  впливу  в  Європі. 

28540672На даний  час, незважаючи на  всі санкції і напруження у відносинах між РФ з країнами Заходу, спостерігається неухильне нарощування  постачання російського  газу  в  країни  Європи. Так,  у 2017  році  «Газпром»   експортував  в  Європу 193  млрд. куб. м. газу,  що  склало  36%   в  енергетичному  балансі  європейських  країн,  на 8% більше, ніж у 2016  році. 

Якщо  «Газпрому»  вдасться  збудувати  газопровід «Північний  потік – 2»,  то  постачання  російського  газу в Європу  може  зрости до  250  млрд куб. м на  рік. Тоді  «Газпром»   стане  абсолютним  монополістом  щодо постачання газу в країни ЄС  і про диверсифікацію джерел  постачання  газу  в Європу  можна  буде  надовго забути. Але  ситуація  може  докорінно змінитися   після  можливого практичного застосування закону США «Про протидію противникам Америки» (CAATSA), введеного  в дію  29 січня ц.р.  У цьому законі прямо говориться, що «Північний потік-2» слід заблокувати, оскільки він негативно позначиться на енергетичній безпеці країн ЄС, а також перешкодить розвитку газового ринку в Східній і Центральній Європі.   

Але  це  зовсім не  означає,  що  цей  закон  буде  відразу автоматично застосований, оскільки президент США Д. Трамп  неодноразово  висловлював  явне невдоволення ним, зазначаючи, що  він має «серйозні  недоліки». Проте, на думку  багатьох експертів,  закон  CAATSA, у разі  його  повної  імплементації,  - це  єдина сила,  яка  може  зупинити  реалізацію проекту «Північний  потік -2». 

Як відомо,  проблемами  енергетичної  безпеки  переймається  не  лише Євросоюз, а  й НАТО. Оскільки ситуація в енергетиці впливає на стан міжнародної безпеки, то вона автоматично стає об’єктом відповідальності Північноатлантичного  Альянсу. Так, в  розпал  російської  агресії  проти України у 2014 році,  Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив: «Ми повинні зробити енергетичну диверсифікацію стратегічним трансатлантичним пріоритетом і зменшити залежність Європи від російських  енергоносіїв». З травня 2016 року Андерс Фог Расмуссен  є   позаштатним радником  президента  Петра  Порошенка.  

На  мій  погляд, саме  сьогодні  варто  повернутися до розгляду ініціативи  створення «Енергетичного НАТО», з якою президент Польщі  Лех Качиньський вперше  офіційно звернувся до Єврокомісії  та керівництва НАТО  ще  у березні  2006 року. Проектом угоди про «Енергетичне НАТО» зокрема передбачалося, що  країни-члени ЄС і НАТО  у разі  потреби  мають надавати допомогу одна одній  щодо забезпечення енергоносіями  в  будь-якій формі.

До  речі,  і  сьогодні  Польща  довела  відданість   цьому  принципу  на  ділі, почавши  на  початку березня  разом з Угорщиною і Словаччиною  постачати   газ в Україну після  того, як  Росія  відмовилась  продавати газ  Україні. 

Ми дуже  вдячні  нашим  польським, угорським  і словацьким  друзям  за  проявлену  солідарність з  Україною.  Використання Росією енергетичних ресурсів  у якості інструменту  реалізації своїх  імперських геополітичних  планів не може бути  прийнятним   для країн Євросоюзу. Саме про це написала група німецьких депутатів  Європарламенту і Бундестагу у своєму зверненні до  європейської спільноти, опублікованому в газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung 20-го  лютого.

Цитую: «План будівництва другого російського газопроводу через Балтійське море до Німеччини політично розколює ЄС і ставить під сумнів нашу солідарність з Польщею, балтійськими сусідами, Словаччиною, Україною, а також Данією і Швецією. Ці країни вважають, що російський проект прямо чи опосередковано загрожує їхній безпеці енергопостачання. Той, хто порушує європейську солідарність, навряд чи може розраховувати на неї у майбутньому. Без солідарності Європа не йтиме вперед».

Цими  обнадійливими   словами  я хотів  би завершити  свій  короткий  виступ.  Дякую за  увагу!                                                           

Олексій  Волович,

кандидат  історичних  наук, провідний  експерт  Незалежного  аналітичного  центру  геополітичних  досліджень "Борисфен Інтел", 

Київ