З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Каскади – окраса Кіровоградщини, що потребує бережного ставлення людини (ФОТО)

Природною красою цього урочища, що розкинулося в долині степової річечки Буки неподалік легендарного села Злинка, що в Маловисківському районі, можна милуватися будь-якої пори року.

Втім, щоб побачити та ще й почути голос Каскадів у їх повній силі, найкраще заглянути сюди навесні, коли згадана права притока Плетеного Ташлика найбільш повновода!

Днями завдяки туристичній агенції «TERRA NOVA» так і вчинила група кропивничан.

"Урочище має статус геологічної природної пам’ятки місцевого значення. Його особливість -  рідкісний для рівнини каскад водоспадів, висота яких сягає семи метрів. Власне вода спадає і бурлить  між великих брил гранітів - оголеної частинки Українського кристалічного щита. У долині збереглися рідкісні представники флори та фауни. Тут ростуть дев’ять видів рослин та проживає більше десятка видів тварин, занесених до Червоної книги", – популярно розповіла й показувала добровільний гід - учителька з Малої Виски Олена Мазур.  

Ще екскурсанти дізналися про легенди, пов’язані з химерними назвами скель на Каскадах (Собака, Цицька, Тещин Язик). Про затоплені печери. Про глибочезний колодязь у граніті під водоспадом. Про можливість знаходження тут скіфського святилища. Піднімалися й на залишки скіфського городища. На лівому березі між власне Каскадами й нижніми бурхливими водоспадами, що нижче за течією, від нього лишилася не одна сотня метрів валів вище людського зросту.

На Каскадах можна також наочно побачити, що не тільки велетенські брили каміння, відшліфовані льодовиком, вітром та водою, але й залишки гатки водяного млина позаминулого століття, стали на заваді води. Тому й сформували оті численні каскади й пінисті шумки, що справляють незабутнє враження на мандрівників. Зауважимо, що жодне фото чи відео не передає тутешньої природної величі так, як ваше безпосереднє її сприйняття.

На схилах балки вдалося сфотографувати фіолетові, голубі та жовті дикі півники, чимало інших соковитих та яскравих весняних квітів, а то й просто живописні лишайники на камінні.

Втім, стурбували місцини, випалені минулої осені та й вже й цієї весни. Невже ті, хто палить суху траву та очерета, не чули, що окремі види рослин та тварин від такої «охорони» можуть зникнути назавжди!?  

З іншого боку порадувало телефонне повідомлення відомої в області краєзнавиці зі Злинки Ольги Голованової, що найближчими днями її односельці, котрі не на словах, а на ділі люблять малу батьківщину, приїдуть на Каскади, з метою традиційного весняного прибирання сміття після «диких» туристів.

На щастя для Каскадів, Монастирища та інших поодиноких перлин природи між Бугом і Дніпром, що досі дивом збереглися майже в первісній красі, як не парадоксально, захищає їх від нецивілізованих одноплемінників, тільки непевна дорога туди. А там же могли бути прибуткові туристичні об'єкти, як в інших країнах! Сподіваємось, що колись так і станеться. І природні скарби збережемо, й себе нарешті людьми відчуємо.

Федір Шепель,

фото автора