27травня2019

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА Ще.. КОЛОНКИ Кропивницькі письменники поклали квіти до могили Василя Симоненка

З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Кропивницькі письменники поклали квіти до могили Василя Симоненка

IMG 5998 

Організовувати подібні літературно-мистецькі десанти мені захотілося давно.

 IMG 6017

Та лиш із минулого року, із січневих мандрів до Олександрії за сприяння державної адміністрації, департаменту культури вона почала втілюватися в життя. Головною складовою цієї ідеї є ще давніша мрія – гостини в сусідніх до нашого Приінгулля областях. Та й приклад же для наслідування є давній, конкретний: на різдво 1983 року в тодішній Кіровоград, до студійців «Сівача», яким керував Володимир Базилевський, прибули в гості студійці літературного осередку «Ровесник» із Черкас, яким керував Костянтин Світличний. Забулись деталі тієї зустрічі, лишилось фото на згадку і враження спраглості творчого спілкування.

І ось в Міжнародний день книги, 23 квітня, півтора десятка письменників-журналістів-краєзнавців-бібліотекарів гостювали в Черкасах. На межі козацького придніпровського міста нас зустрів очільник черкаської Спілки, професор університету Володимир Поліщук, провідник до місць поклоніння і спілкування. Ми поклали квіти до могили Василя Симоненка й уклонились могилам видатних діячів культури Шевченкового краю: композитора Анатолія Пашкевича, письменників Василя Захарченка, Миколи Негоди, Сергія Носаня, художника Данила Нарбута, співачки Ольги Павловської.

Слід сказати, що Василь Симоненко в час свого короткого життя, за рік до смерті побував у Кіровограді на початку жовтня 1962 року. Ось що він записав у своєму щоденнику 8.10.1962: «Три дні і сто вражень. Вінграновський, П’янов, Коломієць і грішний аз вчинили кавалерійські наскоки на кривий Ріг і Кіровоград. Хоч жодного разу не вдалося виступити перед численною аудиторією, я лишився задоволений. Микола, безперечно, – трибун. Слова у його поезіях репаються від пристрасті і думок. Поруч з ним глибинієш душею».

IMG 6031

Зустріч кропивницьких і черкаських літераторів проходила під Симоненковим девізом «Я прийшов, щоб із вами жити…». Годинне спілкування із читачами й працівниками обласної бібліотека для юнацтва, яка носить ім’я «витязя молодої української поезії». Цілу книгозбірню передали черкащанкам кропивницькі автори: Валентина Кондратенко-Процун, Олександр Косенко, Антоніна Корінь, Василь Бондар, Роман Любарський, Світлана Орел, Елеонора Бельська, Оксана Буянова, Валерій М’ятович, Володимир Яремчук. Та ще книги, видані в останні десятиріччя на Кропивниччині. Бодай таким чином треба розрегіоналізовувати наше літературне середовище. Бібліотека в той день поповнилась і рідкісним знімком жовтня 1962 року «кавалерійського наскоку» в Кіровограді, про що мовилось вище.

IMG 6035

Відвідини кімнати-музею Василя Симоненка у редакції «Черкаська правда» (нині «Черкаський край»), університету імені Богдана Хмельницького, ошатного обласного художнього музею, екскурсія містом і, нарешті, творчий апофеоз Слова у світлиці музею «Кобзар» Т.Г.Шевченка: поезії звучали з берегів Інгула, Дніпра, Тясмина, Ташлика, Синюхи… Назву поетів-черкащан, які причащали кропивничан лірикою й гумором: Валентина Коваленко, Іван Ткаченко, Наталя Горішка, Катерина Вербівська, Валерій Кикоть, Наталя Бонь, Анатолій Горбівненко, Оксана Галаєва… А ще обмінювались досвідом внутрілітературного, організаційного, стосунків з владою, видавничих можливостей письменницьких структур, що так необхідно для повнокровності життя творців художнього слова.

Серединна Україна, дві області, які вже не перше десятиліття змагаються за право носити в собі географічний центр країни (Добровеличківка і Шпола). Ми, черкащани й кропивничани, започатковуємо взаємні сусідські візити. І запрошуємо цей досвід поширювати в усій Україні. Почуймо й побачмо один одного.

Василь Бондар