З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

На Кіровоградщині пишаються відомим земляком, сільським академіком із Гаївки (ФОТО)

Сьогодні, 24 лютого, ранок для учнів Гаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кропивницького району розпочався не звичним для них шкільним дзвоником, а урочистою лінійкою.

Її відкрила педагог-організатор Олена Гетьман. Розповіла про уродженця села, академіка Григорія Доленка – доктора геолого-мінералогічних наук, професора, лауреата Державної премії УРСР у галузі науки і техніки, академіка АН України, автора 12 монографій та 400 наукових статей, редактора і видавця 25 багатоаспектних наукових збірників, у яких розкриваються проблеми виникнення газу та нафти, їх міграції та акумуляції у покладах.

У тому, що 1976 року Україна вийшла в колишньому Союзі на перше місце з видобування нафти, є його незаперечна заслуга як директора Інституту геології та геохімії корисних копалин АН УРСР.

Після лінійки учні школи Діана Мазухіна, Єлизавета Баранець та Кароліна Машаріпова поклали квіти до квіти до меморіальної дошки, яку було відкрито 2006 року на фасаді навчального закладу, у якому він здобув початкову освіту.

Гаївчани можуть пишатися видатним земляком, як і жителі Онуфріівського району, де народилися академік-мовознавець Іван Костянтинович Білодід та член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР Василь Олександрович Сухомлинський.

Своє незабутнє дитинство майбутній академік провів у селі Гаївка, що неподалік обласного центру, про яке інший його земляк – Заслужений вчитель України краєзнавець Василь Доценко, який навчає у місцевій школі учнів спілкуванню англійською мовою і любити рідний край, пише: «Своє дитинство я провів у Гаївці – неперспективному. не раз укрупненому, об’єднаному, переукрупленому селі без зручностей цивілізації ( щоправда, електрострум був) селі, з якого масово тікали в місто. Але дитина не помічає великої політики, тому мої дитячі роки наповнені сонячними днями., споришевими килимами. Біля хати, мандрами по кручах. порослими дерезою, теплою ставковою водою, запахом сіна, гарячою дорожньою пилюкою, диханням зоряних ночей».

І здається мені, що й маленький Григір, якому судилося пройти 73 -річний житттєвий шлях, теж милувався місцевими краєвидами, як його сучасник- Василь Доценко.

Хіба думалося йому тоді, малому, що колись своїми науковими дослідженнями він стане визначною постаттю на теренах колишнього Союзу та у світі, знаним фахівцем у галузі геології та геохімії нафти і газу, невтомним дослідником закономірностей утворення, міграції та розміщення нафтових та газових родовищ , зокрема у Поволжі, Передкарпатті, Дніпровсько-Донецькій впадині, Криму?

До слова, саме під керівництвом Григорія Доленка пошукові та розвідувальні роботи у Віденському басейні завершилися відкриттям найбільшого в Європі родовища нафти Матцен.

Протягом 18 років поспіль починаючи з 1964 року він був очільником Інституту геології і геохімії паливних покладів АН України (Львів), поєднуючи основну діяльність із членством у багатьох міжнародних, союзних і республіканських комісіях та вчених рад науково-дослідних інститутів. А ще ж успішною займався підготовкою колег до успішного захисту докторських та кандидатських дисертацій з геолого-мінералогічних наук.

У своїх спогадах Григорій Назарович згадував про навчання у Гаївській школі, де здобув початкову освіту, а після розкуркулення батьків, які були родом із сусіднього села Аджамки, та виселення із рідного села. здобув середню освіту в 1935 році у Макіївці на Донбасі. За рік до початку війни Григір (так він себе називав - авт.) завершив навчання на геологічному відділенні геолого -географічного факультету Харківського державного університету ім. О.М.Горького, отримавши спеціальність геолога. Виробничу діяльність почав на нафтових промислах Красноярського краю, а під час війни молодший лейтенант Доленко командував саперною ротою стрілецького батальйону. Воював недовго, бо у відповідності до рішення Державного комітету оборони СРСР як спеціаліст-нафтовик був демобілізований та в квітні 1942 року направлений Міністерством нафтової промисловості СРСР в утворювану нафтову базу в район Поволжя, де працював старшим геологом тресту “Бугурусланнафта”. А ще через рік повернувся в Україну, де й знайшов вічний спочинок у 1990 року у Львові.
Минулого року автор цих рядків мав приємність познайомитися з родичами нашого земляка - його 70 -річним сином, Миколою Григоровичем, -випускником Львівської консерваторії, який вже багато років живе у Польщі, а на батькову землю приїхав уперше. Раніш не мав змоги це зробити, бо з симфонічним оркестром 'їздив по країнах Європи. Разом з ним до Гаївки завітали ще два представники славного роду Доленків – двоюрідний онук Володимир і рідний племінник Григорія Назаровича – Анатолій з Кропивницького.

Того незабутнього для них травневого дня вони побували на колишньому обійсті видатного родича, , а учні провели для них екскурсію по школі та познайомили з матеріалами куточка пам'яті, присвяченого пам'яті земляка зі світовим ім'ям.

"Мій батько мав гарний голос, співав разом при зустрічах із відомим, нині покійним, Дмитром Гнатюком, – згадував син Доленка у розмові. – Його музичний хист передався, певно, й мені, бо вже з семи років я грав на скрипці і готувався тати артистом симфонічного оркестру. Так і сталося, як гадалося. А ще пам'ятаю, що батько спілкувався з людьми виключно українською мовою, яку дуже шанував і поважав".

До Кропивницького Микола Григорович повернувся того дня щасливим, із подарованим директоркою школи Оксаною Ігнатенко українським вишитим рушником і значком навчального закладу, який письменник Михайло Слабошпицький назвав справжньою школою патріотизму під час перебування у ньому.
Як добре, що педагоги та учні школи не обмежилися проведенням лінійки та покладання квітів до меморіальної дошку, присвяченої пам'яті свого земляка -науковця, а розпочали просвітницьку акцію ”Вулиці Академіка Доленка — БУТИ!”, до якої виготовили буклети із розповідями про життєпис та світлинами видатного земляка, який отримають всі мешканці вулиці, якою він простував у самостійне життя.

Ще одне. Наразі педагогічний та учнівський колективи працюють над оформленням музейної кімнати його імені, яким планується назвати і Гаївську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів. А ще дуже сподіваються про підтримку депутатами сільської ради разом з її головою Вітою Прімак їхньоі ініціативи з розглядом на наступній сесії у березні і цього року питання увічнення пам'яті славетного земляка перейменуванням центральної сільської вулиці, де він жив до війни, на вулицю Академіка Доленка. До слова, у травні цього року Національною Академією наук та Інститутом геології та і геохімії корисних копалин НАН України у Львові буде проведена Міжнародна наукова конференція “Геологія та геохімія корисних копалин”, присвячена 100-річчю його колишнього директора академіка Григорія Доленка.

Як повідомила автору цих рядків у розмові  Оксана Ігнатенко, до Львова планується поїздка і учнів школи -земляків відомого українського вченого із світовим ім'ям із інформацією про вшанування пам'яті Григорія Назаровича Доленка у його рідному селі

Анатолій Саржевський,
фото автора та з архіву Володимира Доленка