20вересня2020

ГОЛОВНА Ще.. КОЛОНКИ Моє життя подібне до кориди: тореадором виступаю я, – Валентина Кондратенко-Процун

З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Моє життя подібне до кориди: тореадором виступаю я, – Валентина Кондратенко-Процун

90304550 1110003749334866 7103253631247319040 o

З юних літ, упродовж усього життя її супроводжує поезія. Як стан душі. Як потреба висловити сокровенне, як зачарованість величчю й незбагненністю світу. Як захоплення рідним українським словом, його виразністю й духовною пластикою.

90495924 1110003662668208 2585991167447400448 n
Трудову біографія пані Валентина розпочала викладачем української мови та літератури професійно-технічного училища села Микільське Світловодського району, а ще недавно як керівник гуртка «Берегиня» – в Піщанобрідському професійному аграрному ліцеї Добровеличківського району на Кіровоградщині,

Під час проведення занять етнографічного гуртка «Берегиня» та позаурочної роботи з учнями навчала їх любити Україну, бути милосердними, чуйними, турботливими, небайдужим, людинолюбами. У колективі освітнього закладу її цінують за світлий розум, творче життя, людинолюбство, бо любов породжує любов, а байдужість – черствість. За словами Григорія Сковороди, любов дає основу, творить, зберігає і дає насолоду. Це початок, середина і кінець, альфа і омега.

Про творчий підхід педагога до роботи дітьми, вимогливість, креативність, постійний потяг до прекрасного в природі, постійного слідкування за появою новинок української художньої літератури та народного мистецтва розповіла автору цих рядків директорка закладу Тетяна Ліщенюк. А ось як характеризує колегу по перу місцева поетеса Антоніна Корінь: «Це – чудожінка, в якої хобі – література, пісня, квітникарство, дизайн, родинний музей, що зливаються в межиріччя краси, праці і життєлюбства».

Свій перший поетичний вечір майбутня членкиня Національної спілки письменників України організувала й провела 27 років тому в приміщенні кіровоградського міського будинку культури, а потому було їх не злічити протягом наступних творчих років життя.
Виступаючи перед різними аудиторіями, пані Валентина щоразу звіряється із тим, що лягло на серце, викресало думку й зворушило її жіночу душу.

90331202 1110003869334854 7024396721727733760 o

Скажу більше. Поезія Валентини Кондратенко-Процун є натуральною, щирою й глибоко інтимною. У ній простежується гармонія почуттів автора, відбувається своєрідний обмін енергією з читачем, без чого бути поетом неможливо.

У виступах та поезіях нашої землячки із Диміне Маловисківського району чітко простежується її побожне ставлення до рідної мови, літератури, природи, історії нашого народу, прагнення збагнути всі білі плями, чорні роки Голодомору, які позначилися не на одному поколінні.

Появі свого імені на мапі літературної Кіровоградщини поетеса завдячує своєчасній і дружній підтримці керівника обласного літоб’єднання «Степ» Віктору Погрібному, який уже відійшов, на жаль, у інші світи, а згодом «хрещеному» батькові – відомому українському письменникові Володимиру Яворівському, як першому читачеві рукопису її майбутньої збірочки поезій із ліричною назвою «Цвіте запізнілий мій, терновий».

Згодом побачили світ й інші книжки, різні за тематикою, жанрами, мотивами, особливостями художньої майстерності авторки, але перша з них першою й залишається.

Минув час від мого знайомства з цією вродливою і духовно багатою людиною, але й сьогодні, зустрічаючись на засіданнях літературного гурту «Степ», рідіємо одне одному, бо як по-іншому може статися, якщо є спільні знайомі, інтереси, спогади?
Уже від себе скажу, що Валентина – тонка людина, освічена, інтелігентна, з вишуканим почуттям гумору, самоіронією та ненав’язливістю. Розумні й неповторні циганські очі видають в ній особистість пристрасну й готову йти своїм шляхом на сонячних гонах цікавого й незбагненного життя.

89994415 1110003656001542 173909337553502208 oЗа дороговказ патріотка рідної землі обрала власні обнадійливі рядки:
І розради більшої немає:
Бачити крізь тьму і небеса,
Як у замордованому краї
Молода Вкраїна воскреса!

У творчості Валентини Кондратенко-Процун простежується наскрізна думка про те, з якої «шинелі» ми вийшли й що на нас чекає, якщо ми не усвідомимо, нарешті, що діється в цьому світі і чиї ми діти..

Вона – авторка та виконавиця власних пісень, засновник вокального жіночого гурту «Дивосвіт», який Антоніна Корінь слушно назвала «приватно-народним». У її поетичних творах наявне внутрішнє світіння. Вони легко сприймаються на слух і запам’ятовуються. Має дружну люблячу родину, члени якої її завжди підтримують. А хіба щось може бути більшим для жінки аби відчувала себе щасливою?

Анатолій Саржевський,
фото автора