29лютого2024

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА Ще.. КОЛОНКИ Про цивільні партнерства: пошепки й нервово чи спокійно, виважено та з повагою

З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Про цивільні партнерства: пошепки й нервово чи спокійно, виважено та з повагою

227711

Українське законодавство – молоде, недосконале й часто суперечить світовим чи європейським нормам.

Не виняток наші закони про меншини. Зокрема, якщо це стосується ЛГБТ-спільноти.

До прикладу, чинне вітчизняне законодавство (стаття 21 Сімейного кодексу України) досі визнає шлюбом винятково сімейний союз між жінкою та чоловіком, а закон про реєстровані цивільні партнерства все ще не прийнятий.

«Держава товкла воду в ступі довкола цивільних партнерств з 2015 року, відколи наш уряд постановив, що законові про партнерства в Україні – бути... Нинішня політична воля до реального просування була породжена двома провідними чинниками. По-перше, спрацювала минулорічна петиція до президента про одностатеві шлюби. А по-друге, в процесі перемовин про членство в ЄС постало питання, чи забезпечує Україна визнання сімейних стосунків між особами однієї статі», так прокоментував правозахисник Святослав Шеремет появу проєкту Закону про інститут реєстрованих партнерств.

Людська гідність і свобода – це справжні українські цінності

Війна – це завжди розруха. Війна – це виклики. Війна – це можливість змінюватися і змінювати. Зокрема, і законодавство щодо меншин.

На початку червня 2022 року на вебсайті офіційного інтернет-представництва президента України Анастасія Совенко зареєструвала петицію про необхідність легалізації одностатевих шлюбів. Звернення набрало понад 28,5 тисячі голосів замість 25000 необхідних для того, аби її розглянули.

Тож, уже 2 серпня 22-ого авторка петиції отримала відповідь глави держави.

«Сімейним кодексом України визначено, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
За Конституцією України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка (стаття 51).
В умовах воєнного або надзвичайного стану Конституція України не може бути змінена (стаття 157 Конституції України)»,
зазначив Володимир Зеленський, попередньо подякувавши всім підписантам за активну громадську позицію.

Водночас, повідомив тоді ґарант Конституції, уряд зацікавлений у пошуку варіантів рішень щодо легалізації в Україні зареєстрованого цивільного партнерства задля забезпечення рівності прав та свобод громадян.

29.03Як підсумок дискусії щодо доцільності та дочасності появи закону про легалізацію одностатевих шлюбів 13 березня 23-ого у Верховній Раді зареєстрували проєкт Закону про інститут реєстрованих партнерств, поданий народною депутаткою України Інною Совсун.

 «Цей  законопроєкт нарешті допоможе парам визначити взаємні права та обов'язки, питання володіння майном, спадку, соціального захисту, прав у разі смерті чи зникнення партнера чи партнерки. Нічого екстраординарного. Все те, що завжди, за замовчуванням, було доступно різностатевим парам в Україні. Держава має надати юридичний захист  тим, хто захищає її безпеку. І це ще одне, що робить нас із pociянами просто біологічно різними видами. В Україні людська гідність і свобода – це справжні цінності»,зазначила нардепка Совсун.

Ще один законопроєкт нині розробляють у Міністерстві юстиції. Так,  заступниця Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць повідомила на сторінці у фейсбуці, що Міністерство юстиції працює над документом про реєстровані цивільні партнерства, який має вже цьогоріч подати до парламенту.  Це, можливо, додасть бюрократії, однак, навряд чи вб’є ініціативу.

Тим часом координатор з політики та законодавства у Національному ЛГБТІ-консорціумі Святослав Шеремет уже назвав  появу таких законопроєктів черговою перемогою на парламентському фронті.

«Реєстровані партнерства будуть розглядатися Радою в IV кварталі цього року. Хто це вирішив? Сама Рада. Постанова вже підписана спікером і набрала чинності», – повідомив правозахисник своїм підписникам у фейсбуці.

Шеремет деталізував: Верховна Рада України офіційно включила «Проєкт Закону щодо усунення дискримінаційних положень, які можуть порушувати майнові та немайнові права партнерів, що не перебувають у шлюбі; запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства» до свого власного плану роботи на 2023 рік.

Не вдаючись до юридичних деталей, можна вслід за Святославом Шереметом констатувати, що включення закону про партнерства до плану роботи Верховної Ради стало можливим завдяки позиції громадянського суспільства та позиції Єврокомісії на перемовинах з урядом щодо перспектив членства України в ЄС та загальному здоровому глузду в сучасній українській політиці.

Тож, війна та її виклики – це можливість змінюватися і змінювати. Наприклад, припинити говорити про цивільні партнерства пошепки й нервово, а визнати їх право на існування спокійно, виважено та з повагою. 

Яка користь українському суспільству від узаконення реєстрованих цивільних партнерств?

Про євроінтеграцію з відповідними умовами для цього – зрозуміло.

Стосовно нагальності створення рівних прав та можливостей для всіх членів суспільства теж багато хто погоджується. А ще світовий досвід доводить, що легалізація реєстрованих цивільних партнерств чи шлюбів для одностатевих пар має численні політичні, соціальні, економічні та інші переваги, причому не тільки для ЛГБТ, а й для усього суспільства.

«Чим швидше український законодавець виявить політичну волю до встановлення шлюбної рівності в Україні, тим швидше виграє все суспільство, в усіх сенсах», – кажуть правозахисники.

У скептиків чи непосвячених виникає резонне, на перший погляд, запитання: у чому переваги?

fc9d15d partnerstvoЧи не основне: для людей, які не перебувають у шлюбі, вирішаться питання спадкування майна, часто спільно нажитого.

А ось знайдені нами під час написання статті кілька причин, чому шлюбна рівність корисна для всіх, названих громадською організацією «Точка опори-ЮА»:

  • Розширення шлюбних прав на одностатеві парі шлюбна рівність сприяють скорішому одужанню від хвороб і поліпшенню здоров’я населення в цілому.
  • Шлюбна рівність запобігає депресії та зменшує рівень самогубств.
  • Шлюбна рівність призводить до збільшення податкових надходжень до державного бюджету.
  • Шлюбна рівність сприяє підвищенню зайнятості населення й подоланню безробіття.
  • Шлюбна рівність принесе ще більше різноманітних переваг.

До інших переваг шлюбної рівності, скажімо, австралійські вчені відносять зниження витрат на охорону здоров’я, особливо в сфері психічного здоров’я, зниження рівня самогубств серед молоді та зменшення дискримінації на робочому місці, що «призводить до більш оптимального залучення й розподілу працівників». Більш того, одружені пари, в тому числі одностатеві, схильні витрачати більше, що дає поштовх економіці країни.

Чому це як ніколи досі на часі?

flag 4552833 1280 768x512

«З 2014 року з початку російської збройної агресії проти України сотні представників і представниць ЛГБТ- спільноти взяли до рук зброю та пішли захищати нашу державу. Очільник громадської організації «Військові ЛГБТ та наші союзники» Віктор Пилипенко пішов на фронт у якості добровольця у вересні 2014-ого, а вже улітку 2018 року здійснив камінг-аут, як один із перших в історії сучасної України відкритий гей-військовий. Цим самим проклавши шлях ряду камінг-аутів серед українських захисників і захисниць. 

З лютого 2022, після повномасштабної агресії рф в Україні, ще більше вже відкритих ЛГБТ- людей пішли в лави ЗСУ, ТРО, волонтерства. Світ дізнався, що таке українська сміливість. У тому числі побачив, що таке сміливість української ЛГБТ-спільноти: гордо заявляти про свою ідентичність – носити на своїй формі шеврон у формі єдинорога, який свідчить про приналежність до спільноти. Носять його поруч з українським прапором, як знак вірності собі та державі.

Маючи ризики для життя та здоров’я від російської агресії, українська ЛГБТ-спільнота зазнає ризиків і від української гомофобії. Війна загострила проблеми, з якими стикаються ЛГБТ-пари: починаючи від питання відсутності права законно ділити спільно нажите майно до питань життя і смерті, коли при пораненні, кохану людину не допускають до реанімації, бо юридично пара одне одному ніхто, або при смерті когось із пари немає права поховати партнера чи партнерку з усіма почестями.

ЛГБТ люди також гинуть на фронті  за Україну. Романа Ткаченка, якому було всього 21 роки, вбили російські окупанти у травні 2022 року в Харківській області. Роман був відкритим геєм, активістом, що захищав пам'ятки архітектури столиці, а також виступав за легалізацію одностатевих шлюбів. Він любив свою державу, але держава, на жаль, не встигла за його життя, дати йому тих базових прав людини, які мають інші громадяни та громадянки. Ми вже не маємо часу чекати на законопроєкт, який не можуть ухвалити роками.

В України є історичний шанс продемонструвати всьому світу, партнерам з ЄС та НАТО, що наша держава дорівнює слову «свобода» ще більше. Для цього слід підтримати реєстрацію законопроєкту про інститут реєстрованого партнерства, який дозволить оперативно і без змін до Конституції, убезпечити сотні ЛГБТ-пар, які захищають мирні міста від російської армії, захистити ті базові права, які має гетеросексуальна більшість»,  – такий розлогий коментар щодо цивільного партнерства дали в об’єднанні «Військові ЛГБТ та наші союзники».

У ньому – відповіді для тих, хто й досі вважає, що це не на часі.

Прокоментувала ситуацію довкола законопроєкту  й виконавча директорка громадської організації «Точка Опори ЮА» Тетяна Касьян. Вона, як кажуть, «у темі», адже допомагала з розробкою докумаенту.

 «Ніколи ще в Україні не було стільки камінг-аутів, як за рік повномасштабної війни. І знаєте, хто їх робить здебільшого? Правильно, ЛГБТ-військові. Бо для них життя не кольорова веселка зараз, як ми звикли думати. Для них усе ясно і зрозуміло, як чорне і біле. Коли ти на фронті, завжди є ризик, що ти не повернешся. Завжди є ризик, що кожен твій день там може бути останнім. Завжди є ризик, що ти не побачиш коханих. А для ЛГБТ людей ще є ризик, що кохані не побачать їх і не зможуть гідно попрощатись. Я пишу це і мені страшно, образливо до сліз, що ми вже майже дев’ять років у цій війні щодня втрачаємо наших людей, а вони й в останні секунди свого життя не мають відчуття, що їхня країна прийняла їх як рівних. Кому буде погано від того, що люди зможуть зареєструвати партнерство і будуть впевнені, що держава захистить їх та їхніх партнерів та партнерок? Я вам відповім: нікому. Ну хіба що російські пропагандисти біснуватимуться» , зауважила керівниця «Точки Опори ЮА». 

Соціологія – наука точна

Ставлення українського суспільства до своїх ЛГБТ співгромадян за останні роки значно пом’якшилося, толерувалося, лібералізувалося. Українське суспільство модернізується, дедалі більше віддаляючись від традиційних цінностей руського міра.

Так, узимку нинішнього року Національний демократичний інститут презентував результати загальнонаціонального телефонного опитування громадської думки, проведеного Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Респонденти відповіли на низку запитань, зокрема, й щодо їхнього ставлення до ЛГБТ-людей.

2023 Ukraine wartime survey UKR

58 відсотків опитаних в цілому погодилися з тим, що ЛГБТ-люди повинні мати такі ж права, як і решта громадян України. При цьому кожен п’ятий залишався протилежної думки.

56 відсотків загалом погодилися з тим, що ЛГБТ-люди мають право реєструвати свої сімейні стосунки у формі цивільного партнерства; не погодилися з цим 24 відсотки.

44 відсотки респондентів загалом підтримали право одностатевих партнерів на укладення звичайного шлюбу; проти виступили 36 відсотків.

30 відсотків підтримали всиновлення дітей одностатевими парами; але 48 відсотків опитаних – проти.

54 відсотки в цілому погодилися з тим, що ЛГБТ мають право виходити на демонстрації для захисту своїх прав; заперечили це 27 відсотків.

123Довідково: цивільне партнерство або цивільний союз – це юридично визнана домовленість, подібна до шлюбу, створена насамперед як засіб забезпечення визнання законом одностатевих пар. Цивільне партнерство надає більшість або всі права шлюбу, крім самого титулу.

В усьому світі розвинені демократії почали створювати цивільні союзи наприкінці 1990-х років, часто розвиваючи їх на основі менш офіційних внутрішніх партнерств, які надають лише деякі права шлюбу. У більшості країн, які створили ці союзи законами, з тих пір вони або доповнюються, або замінюються одностатевими шлюбами.

Цивільні союзи розглядаються правозахисниками ЛГБТ як «перший крок» до встановлення одностатевих шлюбів, оскільки прихильники прав ЛГБТ цивільні союзи розглядаються як статус «окремого, але рівного» або «другого класу». Хоча цивільні союзи часто створюються як для різностатевих пар, так і для одностатевих пар, у ряді країн вони доступні лише для одностатевих пар.

Лариса Романюк